Науково-дослідний центр імені Фодор Іштвана

 

Адреса: 90202 Берегово. площа Кошута 6, Закарпаття , Україна
Номер телефонів та факсів: +380 3141 23462
e-mail: fodoristvankk@kmf.org.ua
веб-сайт:  https://fodoristvankk.kmf.uz.ua/

Директор: Коложварі Степан Васильович

• ПОЛОЖЕННЯ про “Науково-дослідний центр ім. Іштвана Фодора”
• ЦІЛЬОВІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ (результативності, ефективності та якості) Науковий-дослідний центр імені Іштвана Фодора на 2023 рік
• ЦІЛЬОВІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ (результативності, ефективності та якості) Науковий-дослідний центр імені Іштвана Фодора на 2024 рік
• ЦІЛЬОВІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ (результативності, ефективності та якості) Науковий-дослідний центр імені Іштвана Фодора на 2025 рік

Науково-дослідний центр імені Іштвана Фодора був створений у вересні 2011 року на базі кафедри біології та хімії Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ. Центр названий в честь видатного закарпатського ботаніка та еколога професора Іштвана Фодора, який народився в 1907 році в селі Нижня Грабівниця.

Метою створення Центру є долучення Закарпатського угорського університету імені Ференца II. Ракоці до комплексного та цілеспрямованого моніторингу природних багатств Закарпаття в рамках спеціалізованої установи.

Діяльність Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора спрямована на дослідження та картування поширення видів рослин на території Закарпаття, а також сприяє збереженню генофонду рідкісних та зникаючих видів шляхом вирощування їх у ботанічному саду.

Основними напрямками діяльності закладу є виявлення природних багатств Закарпаття, їх детальне картування, сприяння їх збереженню, дослідження місцевих видів рослин і тварин, моніторинг змін середовища їх проживання, створення наукових колекцій. В рамках наших наукових програм були проведені ботанічні та зоологічні обстеження в багатьох рівнинних і гірських регіонах Карпат, а також збір насіння і посадкового матеріалу для вирощування в ботанічному саду.

Зібрані під час польових екскурсій рослини та тварини препаруються та консервуються для зберігання в колекціях, а посадковий матеріал передається до Ботанічного саду імені Йожефа Сікури Закарпатського угорського університету імені Ференца II Ракоці.

В рамках укладених договорів про співпрацю Центр бере участь у декількох вітчизняних та міжнародних науково-дослідних програмах і проектах.

Співробітники

2023–

• Коложварі Степан Васильович – директор
• Шевера Мирослав Васильович – старший науковий співробітник
• Андрик Єва Йожефівна – науковий співробітник
• Сікура Аніта Йосипівна – науковий співробітник
• Копор Золтан Гейзович – молодший науковий співробітник

2021–2023

• Коложварі Степан Васильович – директор
• Баран Олександр Олександрович – старший науковий співробітник
• Шевера Мирослав Васильович – старший науковий співробітник
• Андрик Єва Йожефівна – науковий співробітник
• Сікура Аніта Йосипівна – науковий співробітник
• Любка Тіберій Тіборович – молодший науковий співробітник
• Копор Золтан Гейзович – молодший науковий співробітник
• Молнар Аттіла Йосипович – молодший науковий співробітник
• Ваш Габор Атіллович – молодший науковий співробітник

2020-2021

• Коложварі Степан Васильович – директор
• Баран Олександр Олександрович – старший науковий співробітник
• Шевера Мирослав Васильович – старший науковий співробітник
• Андрик Єва Йожефівна – науковий співробітник
• Любка Тіберій Тіборович – молодший науковий співробітник
• Копор Золтан Гейзович – молодший науковий співробітник
• Молнар Аттіла Йосипович – молодший науковий співробітник
• Ваш Габор Атіллович – молодший науковий співробітник

2019–2020

• Коложварі Степан Васильович – директор
• Баран Олександр Олександрович – старший науковий співробітник
• Шевера Мирослав Васильович – старший науковий співробітник
• Андрик Єва Йожефівна – науковий співробітник
• Іванчо Ернест Степанович – науковий співробітник
• Любка Тіберій Тіборович – молодший науковий співробітник
• Копор Золтан Гейзович – молодший науковий співробітник
• Молнар Аттіла Йосипович – молодший науковий співробітник
• Ваш Габор Атіллович – молодший науковий співробітник

2018–2019

• Коложварі Степан Васильович – директор
• Андрик Єва Йожефівна – науковий співробітник
• Баран Олександр Олександрович – старший науковий співробітник
• Шевера Мирослав Васильович – старший науковий співробітник
• Іванчо Ернест Степанович – науковий співробітник
• Любка Тіберій Тіборович – молодший науковий співробітник
• Копор Золтан Гейзович – молодший науковий співробітник
• Молнар Аттіла Йосипович – молодший науковий співробітник

2016–2018

• Коложварі Степан Васильович – директор
• Андрик Єва Йожефівна – науковий співробітник
• Баран Олександр Олександрович – старший науковий співробітник
• Шевера Мирослав Васильович – старший науковий співробітник
• Іванчо Ернест Степанович – науковий співробітник
• Любка Тіберій Тіборович – молодший науковий співробітник
• Копор Золтан Гейзович – молодший науковий співробітник
• Молнар Аттіла Йосипович – молодший науковий співробітник

2011–2015

• Сікура Йосип Йосипович – директор
• Коложварі Степан Васильович – молодший науковий співробітник
• Копор Золтан Гейзович – молодший науковий співробітник
• Любка Тіберій Тіборович – молодший науковий співробітник

Партнери Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора

• Інститут ботаніки НАН України (м. Київ)
• Інститут Екології Карпат НАН України (м. Львів)
• Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
• Угорський науково-природничий музей (Угорщина)
• Ботанічний науково-дослідний інститут Словацької академії наук (Словаччина)
• МОН РК, РГП «Інститут ботаніки і фітоінтродукції» (Казахстан)
• Карпатський біосферний заповідник (Рахів)
• Ужанський національний природний парк (Великий Березний)
• Національний природний парк «Зачарований край» (Ільниця)
• Хортобадьський національний парк (Угорщина)
• Ніредьгазький зоопарк (Угорщина)
• Кафедра хімії та фармації факультету природничо-географічних і точних наук Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
• Національний університет «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка
• Кам¢янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка
• Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
• Познанський університет природничих наук (Польща)
• Берегівська центральна районна лікарня імені Бертолона Ліннера
• КНП «Берегівський центр первинної медико-санітарної допомоги Берегівської районної ради Закарпатської області»
• MyGardenOfTrees (Швейцарський федеральний науково-дослідний інститут WSL.)
• HUN-REN Балатонський Лімнологічний Дослідницький Інститут

З моменту свого заснування Науково-дослідний центр імені Іштвана Фодора брав участь в організації таких значущих наукових подій

 

2011 рік

• 13 вересня 2011 року – Семінарська лекція: Мілан Блажек (Milan Blažek): «Види ірису Ботанічного саду в Пругоніце (Чехія)»;
• 3 листопада 2011 року – Наукові центри на службі закарпатських угорських вчених;

2012 рік

• 18 червня 2012 року – Інтелектуальні та інфраструктурні умови угорськомовної науково-дослідної роботи;
• 16 листопада 2012 року – Пошукові дослідження Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ;

2013 рік

• 15 травня 2013 року – Семінарські лекції: Семінар – Д-р Боргіді Аттіла (Borhidi Attila): «Еволюція і дарвінізм. Проблеми молекулярної еволюції. Етноекологія як нова галузь науки»;
• 16 травня 2013 року – Міжнародна наукова конференція: «Можливості міжнародного співробітництва у сфері збереження природних багатств Карпатського басейну»;
• 15 листопада 2013 року – Міжнародна наукова конференція: «Наука серед нас»;

2014 рік

• 26-28 березня 2014 року – CERECO-2014: The 5^th International Conference on Carpathian Euroregion;
• 28 листопада 2014 року – Відзначення Дня науки 2014;

2015 рік

• 14-16 травня 2015 року – Міжнародна наукова конференція, присвячена пам’яті Лайоша Вагнера;
• 25 вересня 2015 року – Ніч дослідників
• 6 листопада 2015 року – Відзначення Дня науки 2015;

2016 pік

• 1-4 червня 2016 року – XII Конференція з питань екології Карпатського регіону;
• 29 вересня 2016 року – Ніч дослідників;
• 18 листопада 2016 року – День науки

2017 рік

• 30 березня – 1 квітня 2017 року– CERECO-2017: The 6th International Conference on Carpathian Euroregion
• 4 жовтня 2017 року – Ніч дослідників
• 9 листопада 2017 року– День науки 2017

2018 рік

• 25 травня 2018 року – День ботанічних садів і дендрологічних парків
• 20-22 вересня 2018 року – XII international conference “Synanthropization of flora and vegetation”
• 16 листопада 2018 року – День науки 2018

2019 рік

• 26 вересня 2019 року  – Ніч дослідників
• 15-16 листопада 2019 року – День науки 2019 – Ювілейна меморіальна конференція

2020 рік

• 20 листопада 2020 року – День науки 2020
• 27 листопада 2020 року – Ніч дослідників

2021 рік

• 22 квітня 2021 року – День Землі
• 3 червня 2021 року – День ботанічних садів і дендрологічних парків
• 22 вересня 2021 року – Ніч дослідників
• 11–12 листопада 2021 року – День науки 2021

2022 рік

• 22 квітня 2022 року – День Землі
• 22 вересня 2022 року – Ніч дослідників
• 10 листопада 2022 року – День науки 2022

2023 рік:

• 20 квітня 2023 року – День Землі
• 2 жовтня 2023 року – Ніч дослідників
• 14 листопада 2023 року – День науки 2022

2024 рік:

• 16 квітня 2024 року – День Землі
• 22 вересня 2024 року – Ніч дослідників
• 10 листопада 2024 року – День науки 2022

2025 рік:

• 22 квітня 2025 року – День Землі
• 22 вересня 2025 року – Ніч дослідників
• 10 листопада 2025 року – День науки 2022

Інфраструктура Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора

 

Дослідницькі проекти Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора

Екологічний моніторинг водно-болотних угідь Закарпаття

Поверхнева гідромережа Закарпаття є надзвичайно багатою. Проте відсутність базових відомостей про стан водних екосистем становить суттєву перешкоду для розробки ефективних стратегій охорони довкілля та управління водними ресурсами регіону. Польові спостереження свідчать, що як річки, так і стоячі водойми території зазнають інтенсивних процесів деградації. Основними чинниками цього процесу є скидання побутових відходів і неочищених стічних вод у довкілля, а також дифузне забруднення сільськогосподарського походження (пестициди, добрива). Кумулятивні наслідки цих впливів проявляються у погіршенні якості води, зменшенні біорізноманіття та порушенні функціонування екосистем.

Метою дослідницької програми є проведення детальної оцінки екологічного стану рівнинних річок та стоячих водойм. Об’єктами дослідження є основні річки (Тиса, Боржава, Латориця, Батяр, Сальва, Чаронда, Керепець), а також водойми Закарпатської низовини.

Заплановані дослідження передбачають комплексну оцінку стану, що включає вимірювання гідрохімічних та гідрологічних параметрів, обстеження видового складу водних макрофітів, макробезхребетних та хребетних, а також оцінку біорізноманіття й екологічних індикаторів. Отримані дані дадуть змогу здійснити порівняльний аналіз екологічного стану поверхневих вод, ідентифікувати основні чинники навантаження, а також забезпечать наукову основу для розробки довгострокових програм моніторингу та заходів з охорони довкілля.

Cтворення анотованого кадастру чужорідних видів рослин Закарпаття як основа моніторингу та розробки заходів контролю

Дослідження спрямоване на комплексне вивчення видів адвентивних рослин флори Закарпаття, поширення яких розглядається як одна з загроз біорізноманіттю та безпеці суспільства та необхідною умовою виконання Україною положень (Convention on Biological Diversity, Global Strategy on Invasive Alien Species, European Strategy on Invasive Alien Species) та інших міжнародних і вітчизняних документів. Проектом передбачено встановлення сучасного видового складу даної групи, особливостей біології, поширення та еколого-ценотичної приуроченості видів із врахуванням регіональних особливостей, оцінка їхнього впливу на природні екосистеми на підставі польових досліджень, аналізу гербарних та літературних даних та інформації з відкритих баз даних із використанням методів порівняльної флористики. Вперше буде складено анотований кадастр чужорідних видів регіону дослідження, карти їхнього поширення із застосуванням ГІС-технологій та здійснена попередня оцінка характеру та ступеню впливу на природні екосистеми. Результати стануть основою моніторингу та розробки ефективних заходів контролю за видами адвентивних рослин у регіоні.

Наукові засади вивчення та збереження природного та інтродукованого фіторізноманіття в умовах ботанічного саду імені Сікура Йожефа

Зниження рівня біорізноманіття займає особливе місце серед головних екологічних проблем сучасності. Наслідком зникнення видів стане руйнування існуючих екологічних зв’язків та деградація природних угруповань, неспроможність їх до самопідтримання, що призводитиме до їх зникнення. Подальше скорочення біорізноманіття може привести до дестабілізації біоти, втрати цілісності біосфери та її здатності підтримувати найважливіші характеристики середовища. Метою наукової роботи є детальний аналіз як природної, так і інтродукованої  фітобіоти території Ботанічного саду та виявлення потенційно інвазивних видів.

Важливіші публікації наших співробітників

Андрик Є.Й.

• Orcid ID: https://orcid.org/0000-0001-9923-6395
• Google Scholar: https://scholar.google.com/citations?user=e1bDQdcAAAAJ&hl=en
• Публікації (PDF)

Коложварі С.В.

• Orcid ID: https://orcid.org/0000-0002-4527-7762
• Google Scholar: https://scholar.google.com/citations?user=P9lpLb0AAAAJ&hl=hu
• Публікації (PDF)

Копор З.Г.

• Orcid ID: https://orcid.org/0000-0002-4330-8465
• Google Scholar:https://scholar.google.hu/citations?hl=hu&user=ubf2NqwAAAAJ
• Публікації (PDF)

Шевера М.В.

• Orcid ID: https://orcid.org/0000-0002-1178-0458
• Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?user=wNpXhMYAAAAJ&hl=uk
• Публікації (PDF)

Сікура А.Й.

• Orcid ID: https://orcid.org/0000-0002-6474-4821
• Google Scholar: https://scholar.google.hu/citations?user=xw9ovk4AAAAJ&hl=hu&oi=sra
• Публікації (PDF)