Від інституту до університету – тридцять років служіння рідному краю: в Університеті Ракоці відзначили ювілей

Тридцять років тому, у вересні 1996 року, із відкриттям Закарпатського угорського педагогічного інституту почала здійснюватися давня мрія угорської громади Закарпаття – здобувати вищу освіту рідною мовою, розвивати свої здібності та відкривати для себе світ науки. За три десятиліття цей заклад став для багатьох поколінь важливим осередком здобуття знань, зміцнення почуття належності до спільноти та закладання підґрунтя для розвитку рідного краю. У 2003 році його перейменували на Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II, а з 1 жовтня 2025 року він продовжив діяльність уже як університет. Назва та статус хоч і змінилися, проте основна філософія залишилася незмінною: передавати знання, творити цінності та будувати майбутнє угорської громади Закарпаття. 29 жовтня Університет Ракоці відзначив тридцяту річницю від дня заснування.

Урочистості розпочалися з внесення історичних прапорів Закарпаття. Після цього камерний хор університету виконав гімн закладу — «Молитву Ракоці».

Першим присутніх привітав ректор університету Степан Черничко. Він нагадав про найважливіші віхи тридцятирічної історії закладу, подякував засновникам за відданість справі та відзначив досягнення університету. За його словами, у 1996 році, коли заклад уперше відчинив двері для студентів, навчання розпочали 74 першокурсники за чотирма спеціальностями. Сьогодні університет здійснює підготовку фахівців за 34 освітніми програмами в семи галузях знань. Ректор наголосив, що заклад відіграє важливу роль у житті угорської громади Закарпаття, адже його випускники сприяють успішній роботі багатьох закладів освіти, розвитку підприємств, стабільному функціонуванню державних установ та ефективній діяльності наукових центрів регіону. Окремо відзначив роль Ільдіко Орос, а також внесок колишніх ректорів, викладачів, науковців і співробітників, які доклали значних зусиль до розвитку університету. Очільник берегівського закладу вищої освіти висловив вдячність організаціям-спонсорам та уряду Угорщини за підтримку, що сприяла збереженню й розвитку закладу.

«Переконаний, що нам вдалося закласти міцний фундамент для подальшого розвитку. Та, мабуть, найважливіше те, що ми маємо чітку мету й людей, заради яких варто продовжувати працювати»,

– підсумував ректор.

Після цього у виконанні Сільвестра Ферку, Богларки Ферку та Давіда-Лайоша Манді прозвучала кавер-версія пісні Шандора Шошварі «A Kárpátok között» («Між Карпатами»).

«Сьогодні ми святкуємо перемогу закарпатських угорців. Ми щиро вірили у здійснення своєї мрії, і, можливо, саме ця віра допомогла нам подолати численні перешкоди. За цим досягненням стоять праця, наполегливість і самовідданість багатьох людей»,

– зазначив у своєму листі зі спогадами почесний голова Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) Шандор Мілован.

Далі викладачка приватного закладу «Дитяча школа мистецтв угорського народу „Туліпан Танода”» Маріанна Дьєркеней Чакань виконала угорську молодіжну пісню «Ha visszanézek a megtett útra» («Коли я озираюся на пройдений шлях»).

Після цього учасники урочистостей вшанували пам’ять тих, хто зробив вагомий внесок у розвиток угорської громади Закарпаття, але, на жаль, уже відійшов у вічність. Серед них – колишній голова ТУКЗ Шандор Фодо, єпископ Закарпатської реформатської церкви Лайош Гулачі, ректори Калман Шовш та Йожеф Сікура, колишній мер Берегова Іштван Потокі, колишній очільник Берегівської міської ради Йосип Жупан, проректор Закарпатського угорського педагогічного інституту Іштван Кіш, проректор Єнев Баркач та колишній державний секретар з питань національної політики Арпад Янош Потапі.

Далі учасники заходу мали змогу насолодитися твором Ендрю Ллойда Веббера «Pie Jesu» у виконанні камерного хору Університету Ракоці.

«Сьогоднішній ювілей – це набагато більше, ніж просто річниця. Це свято визнання наполегливості, активної діяльності та віри в майбутнє угорської громади Закарпаття»,

– зазначив у вітальному листі заступник державного секретаря з питань захисту прав та інтересів угорців за кордоном Іштван Коллаі. Листа зачитав провідний консул Консульства Угорщини в Берегові Ласло Віда. У своєму листі високопосадовець наголосив на ролі університету у відстоюванні інтересів угорської громади Закарпаття та права її представників здобувати освіту рідною мовою. Він також зазначив, що нині цей заклад став провідним інтелектуальним центром регіону та надійною опорою для угорців Закарпаття.

«Історію Університету Ракоці неможливо відокремити від історії угорської громади Закарпаття за останні тридцять років. Так само неможливо оцінювати діяльність університету поза контекстом впливу громади та її прагнення забезпечити можливість здобувати освіту рідною мовою, займатися науковою діяльністю й виховувати цілі покоління інтелектуалів навіть у мінливих, часто несприятливих умовах»,

– наголосив заступник голови Угорської академії наук (УАН) Балаж Боршош.

У своїй вітальній промові проректор Християнського університету «Партіум» д-р Габор Флора наголосив, що за тридцятирічною історією розвитку університету стоять сміливі рішення засновників, відданість керівників, праця викладачів і науковців, а також підтримка угорської громади Закарпаття.

«Майбутнє наших громад залежить від того, чи матиме молодь можливість здобувати на рідній землі, рідною мовою, у незалежному університеті з угорською мовою викладання сучасну якісну освіту, яка стане надійною основою для її майбутнього»,

— зазначив він.

Після вітальних промов у виконанні Маріанни Дьєркеней Чакань прозвучав покладений на музику вірш Лени Лошонці «Hála» («Вдячність»).

Далі відбулася церемонія вручення пам’ятних плакеток. Відзнаки вручили установам, які підтримували розвиток навчального закладу та відстоювали його інтереси на загальнодержавному рівні. Серед нагороджених – Уряд Угорщини, Міністерство соціальних зв’язків та культури Угорщини, Міністерство освіти та молоді Угорщини, Консульство Угорщини в Берегові, Угорська академія наук, Президія Комітету з питань угорської науки за кордоном Угорської академії наук та Секретаріат з питань угорців за кордоном Угорської академії наук.

Після церемонії нагородження викладач приватного закладу «Дитяча школа мистецтв угорського народу „Туліпан Танода”» Імре Голожаі виконав композицію Бейли Бартока «Elindultam szép hazámból» («Я покинув свою прекрасну батьківщину»). На акордеоні йому акомпанували викладачі цього ж закладу Бертолон Галас та Ніколетта Галас.

Керівництво університету вручило пам’ятні відзнаки і організаціям, які зробили вагомий внесок у заснування навчального закладу: Товариство угорської культури Закарпаття, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство, Берегівську міську раду, Закарпатську реформатську церкву та Благодійний фонд «За Закарпатський угорський університет».

Окремі пам’ятні плакетки отримали церковні організації – Закарпатська римо-католицька єпархія та Мукачівська греко-католицька єпархія.

Після церемонії нагородження студентка кафедри філології Естер Шош прочитала вірш Ласло Латора «A határon» («На кордоні»).

Пам’ятними плакетками відзначили партнерські установи: Дебреценський університет, Шарошпотокський реформатський теологічний університет, Веспремський архієпископський інститут, Університет імені Яноша Неумана, Християнський університет «Партіум», Університет імені Яноша Шеє, Університет імені Костянтина Філософа в Нітрі, ДВНЗ «Ужгородський національний університет» та Закарпатську академію мистецтв.

Після церемонії нагородження прозвучала композиція Бейли Бартока «Román táncok» («Румунські танці»). Твір виконали директор Пийтерфолвівської школи мистецтв, скрипаль Андраш Кіраль, та викладачка цього закладу, піаністка Камілла Біров.

Пам’ятними плакетками відзначили також партнерські установи, що працюють у сферах науки, культури, підвищення кваліфікації та профорієнтації, а також громадські організації. Серед них – Музей імені Андраша Йовши, ГО «Про Культура Субкарпатіка», Закарпатський обласний угорський драматичний театр, Закарпатський обласний краєзнавчий музей імені Тіводора Легоцького, ГО «Товариство угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва імені Імре Ревеса», Благодійний фонд «ГЕНІУС», Карпатський біосферний заповідник, Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти, Угорська туристична рада Закарпаття, ГО «Спілка закарпатських угорських багатодітних сімей», Молодіжна організація Товариства угорської культури Закарпаття, Молодіжна організація Закарпатської реформатської церкви, Молодіжна організація греко-католицької церкви, Греко-католицький центр імені Елемира Ортутая, а також Архів і музей Закарпатського реформатського церковного округу.

Між врученнями у виконанні Ніколетти Галас та Бертолона Галаса прозвучав твір Двілянського «Угорський чардаш».

Пам’ятними плакетками відзначили також осіб, які підтримували розвиток закладу, залишаючись поза увагою громадськості. Нагороди отримали Крістіна Олаг та Андраш Явор.

Окремі плакетки вручили благодійним організаціям і підприємствам. Серед них – Берегівська районна Мальтійська служба допомоги, Берегівський благодійний фонд «Карітас Святої Анни», Благодійна організація «Благодійний фонд закарпатських баптистів», Асоціація прикордонних самоврядувань Закарпаття, Діаконічний відділ Закарпатської реформатської церкви, відокремлений підрозділ Угорської екуменічної служби допомоги в Україні, Міжнародний благодійний фонд «Регіон Карпат» (NEEKA), а також їдальні «Кішчіко» та «Гам-летт».

Пам’ятними плакетками відзначили й засоби масової інформації, які від дня заснування закладу висвітлюють його діяльність. Серед нагороджених – телеканал «TV21 Ужгород», тижневики «Карпатолйо» та «Карпатінфо», новинний портал «Kárpátalja.ma», «Карпатський Об’єктив», інтернет-портали «karpat.in.ua» та «Kárpáti Igaz Szó», а також радіо «Пульс».

Після церемонії вручення присутні мали змогу насолодитися виконанням твору Йоганнеса Брамса «Угорські танці» викладачкою приватного закладу «Дитяча школа мистецтв угорського народу „Туліпан Танода”» Богларкою Ботош.

Пам’ятною плакеткою відзначили також роботу головної бухгалтерки університету Отілію Фізеші, яка працює в закладі від дня його заснування.

Після цього відбулося вручення срібних відзнак випускникам 2001 року спеціальності «Початкова освіта». Саме вони стали першими випускниками, які здобули вищу освіту та отримали дипломи Берегівського навчального закладу.

«Університетські роки – це не лише вивчення матеріалу з підручників, а й набуття вміння ставити запитання, мислити, брати на себе відповідальність, не здаватися у важкі часи та вірити в те, що здобуті знання мають сенс і значення»,

– зазначила колишня студентка університету Еріка Ковач. Після цього вона поділилася спогадами про студентські роки, які минули в родинній атмосфері.

Після цього у виконанні Сільвестра Ферку та Давіда-Лайоша Манді прозвучала пісня гурту «Emberek» («Люди») – «Száz út» («Сто доріг»).

«Університет довів, що можливості не обов’язково шукати в інших містах. Тут також варто будувати плани, ставити цілі та знаходити вагомі причини, щоб залишитися на рідній землі»,

– поділилася думками нинішня студентка кафедри філології Адріенн Віг, розповідаючи про яскраві моменти свого студентського життя.

Далі прозвучала пісня Джорджа Гершвіна «Clap Yo’ Hands!» у виконанні камерного хору університету.

Після цього слово взяла президентка університету Ільдіко Орос. У своїй промові вона згадала передумови та витоки заснування закладу, перші труднощі й найважливіші досягнення за останні три десятиліття. Вона наголосила, що історія університету – це історія наполегливості, єдності та відданості угорської громади Закарпаття ідеї забезпечення можливості здобувати освіту рідною мовою.

«Коли навколо панує темрява, ми маємо запалити свічку. Коли світ розколюється, наш університет має стати острівцем стабільності»,

– завершила свою промову пані Ільдіко Орос.

Урочистості продовжилися благословенням присутніх представниками історичних церков.

На завершення гурток народних танців філії приватного закладу «Дитяча школа мистецтв угорського народу „Туліпан Танода”», що функціонує на базі Ужгородського ліцею імені Дойки Габори, представили присутнім дитячі ігри, притаманні регіону Рабакез.

Захід завершився спільним виконанням державного Гімну.

Аніта Курмай