Історія теорії кольору, мистецькі твори, створені із використанням сонячної енергії, фауна населених пунктів Закарпаття та актуальні екологічні проблеми стали ключовими темами цьогорічного заходу до Дня Землі, що відбувся в Закарпатському угорському університеті імені Ференца Ракоці ІІ. Організаторами природоохоронного заходу, метою якого було привернути увагу до підвищення екологічної свідомості, стали кафедра біології та хімії, а також Науково-дослідний центр імені Фодора Іштвана.
Серію заходів розпочали ще в першій половині дня: 22 квітня об 11:00 у коридорі другого поверху закладу відбувся показ студентських короткометражних фільмів. Відеопроєкти не лише демонстрували багатство фауни місцевостей, звідки походять автори, а й правдиво відтворювали сучасний стан довкілля. У багатьох стрічках порушено проблему незаконних звалищ, що становлять загрозу довкіллю, а також окреслено інші актуальні екологічні виклики. Автори привернули увагу відвідувачів до ризиків для місцевих екосистем і здоров’я населення.
Офіційну церемонію відкриття, що відбулася в другій половині дня, своєю присутністю вшанували президентка університету Ільдіко Орос та проректор з навчально-методичної роботи Олександр Бергхауер. У вітальному слові очільниця закладу наголосила на важливості шанобливого ставлення до природи. Водночас керівник Науково-дослідного центру імені Фодора Іштвана Степан Коложварі провів паралелі між науковими дослідженнями та практичними аспектами охорони довкілля. Згодом виступила завідувачка кафедри біології та хімії Ержебет Когут, яка підкреслила, що охорона навколишнього середовища – це не лише обов’язок, а й спільна відповідальність і основа нашого майбутнього. У своїй промові вона також розкрила зміст принципу «Думай глобально – дій локально», наголосивши, що шлях до глобальних змін починається з турботи про найближче оточення.
Фаховість заходу посилила інтерактивна лекція доцентки кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладом освіти Агнеш Кулін на тему «Чому світ такий барвистий: огляд природних пігментів і барвників, отриманих з них». Слухачі здійснили захопливу подорож світом пігментів: від природних фарб для наскельних малюнків епохи палеоліту, через надзвичайно дорогий ультрамарин середньовіччя, аж до технологічних досягнень сучасності. Окрему увагу лекторка приділила складній і подекуди суперечливій природі кольорів. Зокрема, здивування викликало те, що в минулі століття для отримання відтінку «мумійного коричневого» використовували подрібнені рештки справжніх мумій. Крім того, у лекції йшлося про популярний у XIX столітті, але токсичний через вміст миш’яку «смарагдовий зелений», а також про один із найцікавіших конфліктів сучасного мистецтва – «пігментну війну» за право використання найчорнішого відтінку (Vantablack).
Теоретичні знання підкріпили практичним досвідом: опановуючи техніку ціанотипії, учасники мали змогу спробувати себе в ролі майстрів, що працюють зі світлочутливими фарбами. Цю фотографічну техніку XIX століття популяризувала ботаністка Анна Еткінс, яка вперше застосувала її для наукової документації рослин і водоростей шляхом створення відбитків.
Під час майстер-класу учасники працювали зі спеціальним папером, обробленим світлочутливими солями заліза. Основою техніки є фотохімічна реакція: під впливом ультрафіолетового випромінювання на обробленій поверхні утворюється насичений синій колір, відомий як берлінська лазур. Учасники розміщували на папері висушені рослини – листя та квіти. У місцях, де рослини закривали поверхню, світло не діяло на хімічний розчин, тому після промивання водою на глибокому синьому тлі утворилися чіткі білі силуети природних форм.
Наприкінці заходу учасники мали змогу забрати власноруч виготовлені роботи як сувеніри, тож, окрім вражень від майстер-класу, вони зможуть зберегти в своїх оселях «відбитки природи», втілені у мистецьких творах.
Захід сприяв формуванню в учасників нового усвідомлення: День Землі — це не просто календарна дата, а нагода замислитися над цінністю природи та відповідальністю за її збереження. У взаємодії науки й мистецтва формується глибока повага та любов до нашої спільної домівки..
Габріелла Такач,
координаторка кафедри біології та хімії