Громадська організація «Про Культура Субкарпатіка» щороку вшановує річницю революції та національно-визвольної боротьби 1956 року. З нагоди 70-ї річниці революції 23 жовтня біля меморіалу, розташованого поруч із залізничним вокзалом у Берегові, відбулася пам’ятна церемонія.
На початку заходу помічниця актора Закарпатського обласного угорського драматичного театру Ганна Деметер прочитала уривок із вірша Шандора Мараї «Mennyből az angyal» («Ангел з неба»).
Потім до присутніх звернувся провідний консул Консульства Угорщини в Берегові Ласло Віда.
«У 1956 році угорці довели всьому світові, що прагнення до свободи сильніше за будь-які кайдани диктатури. Сьогодні, під час урочистого відзначення 70-ї річниці, ми схиляємо голови перед тими, хто зі зброєю в руках або силою правдивого слова наважився протистояти радянській окупації та комуністичному пануванню»,
– підкреслив він.
Після цього у виконанні Ніколетти Півнєвої пролунала пісня Чінски «Felsütött a napsugára» («Засяяв сонячний промінь»).
Моменти історичних подій оживив у пам’яті присутніх науковий співробітник Офісу Комітету національної пам’яті д-р Аттіла Саколцаі.
«1956 рік став роком справжнього дива — винятковим, благословенним моментом в історії, коли угорська нація об’єднала у своїх лавах навіть тих, хто не був угорцем за походженням. Кожен, хто стоїть серед нас, кожен, хто долучається до нашої боротьби, вважається угорцем. Дивом було те, що повстанці з Пешта, озброєні юнаки, наважилися протистояти радянським танкістам, маючи примітивну й слабку зброю. Дивом було й те, що робітники як один виступили на їхньому боці й не дозволили владі кваліфікувати повстання пештських хлопців як порушення громадського порядку з боку вузького кола осіб. Про це слід пам’ятати»,
— наголосив дослідник.
Професорка кафедри історії та суспільних дисциплін Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II, габілітована докторка наук Наталія Вароді у своїй промові нагадала, що вшанування подій 1956 року та їхніх героїв – це не лише обов’язок, а й велика відповідальність.
«1956 рік вчить нас, що ніколи не можна здаватися. Із будь-якої ситуації завжди можна знайти вихід. Рішення завжди можна знайти. У спільноти завжди буде майбутнє, якщо її члени об’єднають свої зусилля»,
– додала вона.
Потім слово взяла координаторка громадської організації «Про Культура Субкарпатіка» Крістіна Молнар, яка у своїй промові розповіла про діяльність організації, що з 2019 року щороку організовує спільні поминальні заходи на честь героїв 1956 року біля залізничного вокзалу в Берегові.
«Однак спільнота залишається живою не тому, що час від часу згадує певні дати, а тому, що здатна розпізнавати в них питання, актуальні й сьогодні. Пам’ять про 1956 рік зобов’язує нас сприймати свободу не лише як історичну спадщину, а й як відповідальність за сьогодення»,
– наголосила вона.
Після цього представники історичних церков попросили Божого благословення для присутніх.
Захід завершився церемонією покладання вінків до пам’ятника, що увічнює подвиг учасників повстання.
Пам’ятник, встановлений на згадку про події 1956 року, було відкрито в листопаді 2016 року Консульством Угорщини в Берегові та Берегівською міською радою.
Меморіальна церемонія відбулася за організації громадської організації «Про Культура Субкарпатіка», Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II та Консульства Угорщини в Берегові.
Аніта Курмай
