22–23 жовтня Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці II організував наукову конференцію на тему «1956–2026: революція, репресії, історична пам’ять. Революція та національно-визвольна боротьба 1956 року крізь призму сімдесяти років».
Дводенний науковий форум розпочався 22 жовтня з оголошення результатів конкурсу есе на тему «1956 рік на Закарпатті», організованого Закарпатським угорським університетом імені Ференца Ракоці II та Консульством Угорщини в Берегові. Після цього охочі могли оглянути виставку банерів, створену на основі оцифрованих документів КДБ, пов’язаних із революцією 1956 року. На завершення дня присутні відвідали музично-літературну виставу, а також переглянули документальний фільм «Fény a végeken – 1956» («Світло в кінці тунелю – 1956»).
Урочисте відкриття конференції відбулося 23 жовтня. Першою присутніх привітала професорка кафедри історії та суспільних дисциплін Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II Наталія Вароді. У своєму виступі вона наголосила, що головна мета конференції — створити простір для обговорення подій минулого, їх глибшого розуміння та переосмислення історичного досвіду, який допоможе краще усвідомити перспективи майбутнього.
Потім слово взяв провідний консул Угорщини в Берегові Ласло Віда. У своїй промові він згадав події 70-річної давнини, нагадавши присутнім про 23 жовтня 1956 року, коли на вулицях Будапешта та в багатьох куточках Карпатського басейну спалахнуло полум’я свободи.
«Цього дня ми маємо знову й знову запитувати себе: чи правильно ми живемо, чи гідні пам’яті тих, хто колись віддав своє життя заради того, щоб сьогодні ми могли жити у вільній країні»,
– додав він.
Тим часом президентка Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II Ільдіко Орос у своїй промові звернула увагу на те, що місцева угорська громада є частиною угорської нації, а в її колективній свідомості зберігаються спогади про всі історичні успіхи та поразки.
«У 1956 році ми вже не були частиною Угорщини, але все одно наші серця билися так само, як і в хлопців із Пешта. А головною метою сьогоднішньої конференції є збереження цієї національної свідомості та передавання її наступному поколінню»,
– підкреслила вона.
До 70-ї річниці революції 1956 року кафедра історії та суспільних дисциплін Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II підготувала до друку двотомне видання: «Справа політичної групи в Галочі на основі документів КДБ» та «Справа політичної групи з Виноградова на основі документів КДБ». Перший примірник другого тому Ільдіко Орос та Наталія Вароді подарували одному з учасників революції 1956 року – Яношу Варзі.
У вітальному слові Янош Варга звернувся до подій 70-річної давнини та поділився спогадами зі шкільних років, коли разом з однодумцями поширював листівки у Виноградові. На завершення виступу він висловив подяку організаторам конференції.
Уродженець Закарпаття, засуджений за участь у подіях 1956 року та почесний голова Товариства угорської культури Закарпаття Шандор Мілован не зміг особисто брати участь у конференції, тому його лист, у якому він згадує події революції, зачитала Наталія Вароді.
«Сьогодні Університет Ракоці організовує конференцію, присвячену революції 1956 року. Я щиро радію цьому, адже переконаний, що значення цієї події, цього справжнього історичного дива досі належно не оцінили ні на міжнародному рівні, ні в самому угорському суспільстві»,
– йдеться в листі.
Після вітальних слів у центрі уваги опинилися фахові доповіді. Першим виступив керівник відділу Будапештського столичного архіву д-р Бейла Шаруші Кіш із доповіддю на тему «Практика амністії, або як жертви репресій 1956 року звільнилися з Національної концентраційної в’язниці». Серію доповідей продовжила членкиня Комісії національної пам’яті, габілітована докторка Барбара Банк, яка зосередилася на основних етапах опору після 4 листопада 1956 року. Далі учасники мали змогу заслухати доповідь старшого наукового співробітника Офісу Комісії національної пам’яті д-ра Аттіли Саколцаі на тему «1956 рік: демонстрація, повстання, боротьба за свободу, революція». Керівник дослідницької групи «Період після 1945 року» Інституту історичних досліджень та архіву «ВЕРІТАС» д-р Аттіла Шереш розповів про превентивні заходи радянських органів внутрішніх справ та державної безпеки.
Програму другої половини дня відкрив радник з наукових питань Офісу Комітету національної пам’яті д-р Пал Гермушка, який представив доповідь на тему «Зброя в руках робітників: страйк! Шахтарі під час революції 1956 року». Наступним доповідачем став член профільної комісії при Офісі Комітету національної пам’яті д-р Аттіла Віктор Шовш, який у своїй доповіді висвітлив роль церков під час революції. Своєю чергою, секретар Комітету меморіального парку в Сваляві Дьєрдь Дупка проаналізував події 1956 року, спираючись на щоденники, записи та літературні твори. Професорка кафедри історії та суспільних дисциплін Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II, габілітована докторка наук Наталія Вароді, виступила з доповіддю «Аспекти угорської революції 1956 року на Закарпатті. Про випадок із політичними групами в Галочі та Виноградові на основі документів КДБ». Історик Національного університету державної служби д-р Гейза Гече представив доповідь на тему «Постать Ендре Гече в історичних джерелах та спогадах родини».
Підсумком конференції стало покладання вінків до пам’ятника, встановленого поруч із залізничним вокзалом у Берегові на знак ушанування подій 1956 року. З урочистою промовою під час церемонії виступив старший науковий співробітник Офісу Комітету національної пам’яті д-р Аттіла Саколцаі.
Дводенний форум завершився візитом учасників до Ужгорода, де відбулися урочисті церемонії покладання вінків до пам’ятників і меморіальних таблиць біля будівлі КДБ, на зовнішній стіні Ужгородської в’язниці та на території Ужгородського національного університету.
Аніта Курмай
