Дві майстерні, спільна місія – 25 років у науковому житті угорської громади Закарпаття

Науково-дослідний центр імені Годинка Антонія та Науково-дослідний центр імені Тіводора Легоцькі Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II вже 25 років сприяють розвитку угорської науки на Закарпатті. Діяльність і здобутки обох науково-дослідних центрів відзначили 28 жовтня під час урочистого заходу «Дві майстерні, спільна місія – 25 років у науковому житті угорської громади Закарпаття», що відбувся в рамках заходів із нагоди 30-річчя заснування Університету Ракоці.

Першим присутніх привітав голова Президії Комітету Угорської академії наук з питань угорської науки за кордоном Кароль Кочіш. Почесний гість наголосив на важливій ролі обох науково-дослідних центрів у розвитку наукового життя Закарпаття та високо оцінив їхній внесок у розвиток угорської науки.

«Ми пишаємося тим, що ви продовжуєте працювати, адже угорська краєзнавча спадщина Карпатського басейну є не лише цілісним надбанням, а й складається з окремих частин»,

– додав він.

Після цього слово взяв ректор Університету Ракоці Степан Черничко, який оживив у пам’яті присутніх події останніх 25 років та згадав про початки діяльності наукових інституцій.

«Навіть якби науково-дослідні центри не мали жодних інших досягнень, окрім того, що дали цій установі та науковій спільноті десятки молодих колег, які вже здобули ступінь доктора філософії, можна сміливо стверджувати, що зусилля, докладені для їх створення, були того варті»,

– наголосив він.

Далі проректор з наукової роботи та питань якості освіти Імре Сакал підбив підсумки діяльності науково-дослідних центрів і наголосив на їхній значущості.

«Обидва науково-дослідні центри відіграють важливу роль у формуванні сучасного уявлення про Закарпаття, а діяльність їхніх співробітників посідає чільне місце в житті нашого університету. Своєю працею вони збагачують науковий доробок закладу та роблять вагомий внесок у розроблення навчальних програм. Вітаю з досягнутими на сьогодні результатами»,

– підкреслив він.

Після вітальних слів із доповідями про життя і творчість Тіводора Легоцького виступили завідувачка кафедри історії та суспільних дисциплін, наукова співробітниця Науково-дослідного центру імені Тіводора Легоцькі Єлізавета Молнар Д., професор кафедри історії та суспільних дисциплін Юрій Чотарі та доцент кафедри Адальберт Рац.

Далі доцент угорського відділення кафедри філології, колишній співробітник Науково-дослідного центру імені Антонія Годинки Вільмош Газдаг ознайомив присутніх із життям і творчістю Антонія Годинки.

Наступною виступила Каталін Поллоі, директорка Науково-дослідного центру імені Тіводора Легоцькі, яка розповіла про наукову діяльність та основні здобутки установи за останні 25 років. Зокрема, вона окреслила основні напрями роботи центру, зазначивши, що науковці зосереджуються переважно на дослідженні історії Закарпаття, суспільних процесів, минулого й сьогодення місцевих громад. Серед основних напрямів – вивчення історичних аспектів радянізації та примусових виселень, історико-краєзнавчі дослідження, картографування кладовищ, а також аналіз змін у сфері освіти та суспільному житті. Далі слово взяла директорка Науково-дослідного центру імені Антонія Годинки Корнелія Гіреш-Ласлов, яка представила основні наукові здобутки та результати роботи центру за чверть століття. Вона наголосила, що головним завданням установи є дослідження особливостей використання мови, характерних рис і мовного становища угорської громади Закарпаття. Завдяки дослідженням, опитуванням та аналітичній роботі науковці сприяють кращому розумінню мовних реалій регіону, а отримані результати представляють як науковій спільноті, так і місцевій громаді. На базі  центру проводяться емпіричні дослідження, дослідження громадської думки у форматі анкетування та інтерв’ю, аналіз законодавчих актів, що регулюють використання мови, а також застосування результатів досліджень у сфері освіти та формуванні державної політики. Упродовж останніх 25 років співробітники центру брали участь у понад 300 наукових і професійних заходах, що проходили в 64 населених пунктах 24 країн світу.

У другій частині заходу відбулися презентації книжок. Спершу Анна Легоцькі-Самарджич представила збірку «KOБП – Компетенції в соціальному контексті. Результати оцінювання компетенцій серед учнів Закарпаття угорської національності та чинники, що на них впливають», редакторками якої є Корнелія Гіреш-Ласлов та Каталін Поллоі. У виданні представлено результати оцінювання компетентностей учнів Закарпаття, для яких угорська мова є рідною. Дослідження мало на меті визначити володіння таких базових компетентностей, як розуміння текстів рідною мовою, математична грамотність, володіння англійською та українською мовами. Крім того, проаналізовано соціальні чинники, зокрема вплив сім’ї, школи та населеного пункту на успішність учнів. Отримані результати сприяють кращому розумінню освітньої ситуації серед національних меншин та пошуку шляхів її вдосконалення. Авторами видання є завідувачка кафедри філології Аніко Берегсасі, ректор Університету Ракоці Степан Черничко, доцент кафедри математики та інформатики Адам Даровці, Корнелія Гіреш-Ласлов, доцент англійського відділення кафедри філології Ілона Густі, доцент кафедри математики та інформатики Каталін Кучінка, Єлізавета Молнар Д., доцент кафедри географії та туризму Степан Молнар Д., президентка Університету Ракоці Ільдіко Орос, Каталін Поллоі та доцентка українського відділення кафедри філології Андреа Певсе.

Після цього відбулася презентація видання «Дослідження місць поховань угорців на ужгородському цвинтарі „Кальварія”», авторами якого є Степан Молнар Д. та Даніель Дмитрієнко. У виданні висвітлено історію кладовища, описано надгробки та історичні пам’ятки, що увічнюють події з історії угорського народу. У рамках дослідження задокументовано поховання та надгробки, що дало змогу розкрити історичну, мовну й культурну цінність кладовища, а також вшанувати пам’ять видатних постатей, які відіграли важливу роль в історії Ужгорода.

Аніта Курмай