Кафедра біології та хімії Університету Ракоці спільно з Науково-дослідним центром імені Іштвана Фодора щороку проводить урочисті заходи з нагоди Дня науки. Цьогорічне святкування, яке відбулося 11 листопада, мало особливе значення, адже його присвятили одразу двом ювілейним датам – 15-річчю від дня заснування Науково-дослідного центру та Ботанічного саду імені Йожефа Сікури. Урочистості відбулися на території Ботанічного саду імені Йожефа Сікури у Великих Берегах.
Захід розпочався у дворі Університету Ракоці з висадження саджанця бузку угорського. Бузок угорський (Syringa josikaea) – рідкісний реліктовий вид, що зберігся з часів льодовикового періоду. У природному середовищі він нині трапляється лише у двох регіонах Карпат – на Закарпатті та Львівщині, а також у деяких районах Трансільванії. Висадивши цю рідкісну рослину, університет прагнув привернути увагу до унікальної природної спадщини Закарпаття та наголосити на важливості спільної відповідальності за її збереження.
Першою до присутніх звернулася завідувачка кафедри біології та хімії Ержебет Когут.
Потім своїми думками поділився ректор Університету Ракоці Степан Черничко.
«Сьогодні ми розпочинаємо цикл заходів, присвячених Дню угорської науки. Першою подією стане висадження однієї рослини. На перший погляд, це може здатися досить скромним початком, однак, на мою думку, ця подія має глибоке значення. Адже бузок угорський – це не просто рослина, а рідкісний представник флори льодовикового періоду, який є невіддільною частиною природної спадщини Карпат»,
– наголосив він.
Після вітальних промов Степан Черничко та Ержебет Когут спільно висадили саджанець бузку угорського.
Наступною частиною заходу стало відкриття меморіального каменя на честь професора, доктора Йосипа Сікури в Ботанічному саду його імені.
Професор, доктор Йосип Сікура (1932–2015) обіймав посаду ректора Університету Ракоці, був засновником Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора та ботанічного колекційного саду у Великих Берегах, який згодом назвали на його честь і який нині має назву Ботанічний сад імені Йосипа Сікури. Крім того, він був зовнішнім членом Угорської академії наук і повноправним членом Національної екологічної академії Республіки Молдова.
Урочисте відкриття меморіального каменя відбулося за участю президентки університету Ільдіко Орос та доцентки кафедри біології та хімії Університету Ракоці, наукової співробітниці Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора Аніти Сікури.
«Сьогодні я відчуваю глибоку вдячність, адже Йосип Сікура був непересічною особистістю, яка щиро переймалася долею нашого закладу»,
– зазначила президентка університету Ільдіко Орос. Вона також підкреслила вагомий внесок Йосипа Сікури в розвиток університету, нагадавши, що він залишив свою посаду в Києві, щоб присвятити знання, досвід і зусилля розбудові закладу в Берегові.

Після цього слово взяла донька Йосипа Сікури Аніта Сікура. Вона висловила вдячність за встановлення меморіального каменя та за те, що в університеті дбайливо зберігають пам’ять про її батька.
Своєю чергою, професор Чернігівського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Лукаш та завідувач кафедри екології, географії та природокористування Юрій Карпенко висловили вдячність за проведену роботу та плідну співпрацю між двома закладами. Крім того, вони передали в дар Ботанічному саду імені Йосипа Сікури три особливі види рослин.
Згодом до присутніх звернувся проректор з навчально-методичної та господарської роботи Університету Ракоці Іван Чизмар.
«Сьогоднішнє урочисте зібрання поєднує вшанування науки зі спогадами. Ми висловлюємо вдячність за проведену роботу та вшановуємо пам’ять ученого, чия ініціатива й досі впливає на діяльність нашої установи»,
– зазначив він.
Після урочистих привітань директор Ботанічного саду імені Йосипа Сікури Золтан Копор провів для присутніх екскурсію, під час якої ознайомив їх із різними відділами саду.
У другій половині дня відбулися фахова конференція та презентація книги.
До присутніх також звернулася завідувачка відділу Секретаріату у справах угорців за кордоном Угорської академії наук, секретарка Президії Угорської академічної спільноти закордоння Тюнде Морваі.
«Уже три десятиліття листопад є місяцем відзначення угорської науки. Для мене велика радість, що цьогоріч ми маємо нагоду відзначити також 15-річчя від дня заснування двох наукових осередків Закарпаття. Це наочно засвідчує, що відданість науці – не просто гарна ідея, а важливий рушій розвитку та досягнень, здобутих протягом останніх років»,
– зазначила промовиця.

Згодом проректор з навчально-методичної роботи Олександр Берхгауер зазначив, що 15 років для наукових осередків – порівняно невеликий термін, однак у людському вимірі це вже вагома віха.
«Кожен із цих закладів має своє призначення. Вони дають змогу нашим студентам не лише пізнавати красу природи з підручників, а й здобувати практичний досвід у цій сфері»,
– додав він.

Своєю чергою, директор Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора Університету Ракоці Степан Коложварі висловив подяку за останні десятиліття.
«Сьогодні, коли ми висаджували дерево, то думали про майбутнє; коли відкривали меморіальний камінь – зверталися до минулого, а під час доповідей осмислюємо сьогодення»,
– наголосив очільник.

Після вітальних промов відбулися пленарні засідання. Першим із доповіддю на тему «Розвиток та наукова діяльність Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора та Ботанічного саду імені Йосипа Сікури впродовж останніх 15 років» виступив Степан Коложварі. Далі слово взяла завідувачка кафедри біології та хімії Університету Ракоці Ержебет Когут, яка представила доповідь про поширення бузку угорського у Східних Карпатах. Завершили пленарну частину керівник колекції живих рослин Ботанічного саду імені Арнольда Гарвардського університету Майкл С. Досманн та його заступник, куратор цієї колекції Майлз Шварц Сакс. Вони презентували проєкт із поповнення колекції живих рослин новими екземплярами.
Після завершення доповідей відбулася презентація книжкових видань. Першим координатор кафедри біології та хімії Іштван Гаднадь представив монографію «Колекція рослин роду Allium у Великоберезькому ботанічному саду Йосипа Сікури», видану за редакцією Ержебет Когут, Золтана Копора, Аніти Сікури та Степана Коложварі. Після цього учасники ознайомилися з виданням «Посібник для молодих природознавців», упорядкованим Степаном Коложварі та Ержебет Когут. Книга є науковим виданням Науково-дослідного центру імені Іштвана Фодора.
Завершальним етапом заходу стала виставка плакатів, на якій, зокрема, було представлено результати ґрунтознавчого дослідження, проведеного в селі Мала Добронь, дослідження врожайності анісової м’яти, поширення та екологічної ролі євразійського бобра, оцінювання макрофітоценозу на ділянці річки Боржави, а також аналіз біорізноманіття видів метеликів.
Аніта Курмай