Часто в центрі уваги наукових заходів опиняються фахові доповіді, результати досліджень та академічний дискурс. Водночас, щоб науковий захід набув справжньої цінності для розвитку академічної думки, програму необхідно вибудовувати так, аби під час події збагачувався не лише інтелект, а й розширювалися духовні та культурні горизонти учасників. Саме таким підходом керувалися організатори 9-х Наукових дебатів, проведених Закарпатським угорським університетом імені Ференца Ракоці II за підтримки програми «Національний талант» Міністерства культури та інновацій Угорщини. У рамках семінару учасники не лише заслухали низку цікавих доповідей, а й відвідали лірично-художню виставу «Lélektánc» («Танець душі»), що відбулася у Закарпатському обласному угорському драматичному театрі.
Збагачення основної програми культурним компонентом надало заходу особливого змістового звучання, оскільки наука і мистецтво розуміються як взаємопов’язані форми людського мислення та самовираження. Якщо наука прагне осмислити й обґрутовано пояснити явища та закону світу, то мистецтво – пережити та передати їх через призму емоцій і образів. Тому виставу, що має культурну спрямованість і органічно доповнює науковий захід, не слід розглядати лише як розважальний елемент програми; її варто сприймати як духовне та інтелектуальне продовження й розширення основної ідеї заходу.
Вистава «Lélektánc» («Танець душі») ідеально вписується в цю концепцію. У постановці вдало поєднано літературу, музику та пластичне мистецтво театру, а світ людських стосунків, емоцій і внутрішніх конфліктів передано за допомогою виразних художніх засобів. Упродовж вечора звучали твори угорських класичних поетів, зокрема Аттіли Йожефа, Левринца Сабова та Шандора Петефі, що не лише дарували естетичне задоволення, а й спонукали учасників до роздумів над філософським змістом і глибинним підтекстом творів.
На сцені авторка задуму, режисерка вистави та водночас виконавиця однієї з ролей Наталія Гал, а також Антонія Туровці та Лайош Перчі своєю тонкою, емоційно насиченою та правдивою грою відтворили різні грані кохання, людських стосунків і внутрішніх душевних конфліктів. Визначальну роль у формуванні хореографічного рішення відіграли художні керівники ансамблю танцю «Закарпаття» Еніке та Петро Орос, які, переклавши емоційну глибину літературних текстів мовою пластики, створили виразну та цілісну сценічну атмосферу. Багатогранності постановки додала робота артистів, чиї голоси та виконання в аудіозаписі збагатили виставу. Завдяки майстерності гри Аттіли Ференці, Аніти Поляк, Дори Мовнуш, Язміни Гецель, Ілки Шіпош, Даніеля Шейра, Тамаша Якоба К., Сіларда Сільваші, Гергева Пушкаша та Йожефа Варги вистава набула ознак ліричного, динамічного та емоційно глибокого театрального досвіду.
Культурний компонент програми Наукових дебатів засвідчив, що академічна спільнота відчуває потребу в заходах, які виходять за межі суто професійного середовища й створюють можливості для обміну досвідом, зміцнення міжособистісних зв’язків і спільного переживання культурних цінностей. Присутність мистецтва зробила науковий дискурс менш формалізованим, а також додала заходу вишуканості, водночас наблизивши його до ширшої аудиторії та людського виміру сприйняття.
Захід вкотре довів, що наука і культура є цінностями, які взаємно підсилюють одна одну. Організатори дійшли висновку, що програма наукових дискусій набуває справжньої повноти тоді, коли вона спрямована не лише на передавання нових знань, а й на формування спільноти, пробудження емоцій та збагачення учасників культурними враженнями. Вистава «Lélektánc» («Танець душі») стала гідним доповненням цієї події, збагативши її учасників незабутніми духовно-емоційними переживаннями.
Користуючись нагодою, висловлюємо подяку в.о. директора Закарпатського обласного угорського драматичного театру Едіні Шін за можливість долучитися до цього глибокого мистецького досвіду та пережити разом із героями вистави сильні емоційні враження.
Наталія Вароді, Університет Ракоці
