Університет Ракоці став місцем проведення 2-ї міжнародної наукової конференції «Biogeosphere and Socium»

В останній тиждень березня 2026 року в Закарпатському угорському університеті імені Ференца Ракоці II відбувся цикл масштабних заходів «Дні Ракоці», присвячених 350-річчю від дня народження Ференца Ракоці II. Однією з ключових подій стала міжнародна наукова конференція «Biogeosphere and Socium» («Біогеосфера та соціум»).

Захід відбувся у співпраці з кафедрою біології та хімії Університету Ракоці, Науково-дослідним центром імені Фодора Іштвана, Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, а також Поморським університетом у Слупську, за підтримки уряду Угорщини та Угорської академії наук.

На учасників конференції чекала насичена й різнопланова наукова програма. Семінар мав на меті представити результати сучасних досліджень у галузі природничих наук, а також інноваційні підходи до навчання крізь призму вивчення біологічних, екологічних і соціальних систем та їхньої взаємодії. Водночас захід слугував платформою для міжнародного наукового діалогу.

Із вітальним словом на церемонії відкриття виступили ректор Університету Ракоці, професор Степан Черничко, завідувач кафедри екології, географії та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка Юрій Карпенко, а також директор Інституту біології Поморського університету в Слупську (Польща) Томаш Гетьманський.

Основними темами доповідей, представлених на пленарному засіданні під головуванням д-ра Іштвана Гаднадя, стали питання міжнародного значення, що стосуються суміжних галузей природничих наук, наук про життя та сучасних технологій.

Серію виступів відкрила ректорка Університету сільського господарства та біологічних наук Угорщини, директорка Шорошарського ботанічного саду Марія Ген. У своїй доповіді вона висвітлила вплив кліматичних змін на популяції соснових порід у Центральній та Східній Європі, звернувши увагу на процеси адаптації в минулому та окресливши перспективи виживання окремих видів рослин в умовах стрімких кліматичних змін. Особливий акцент дослідниця зробила на необхідності вжиття заходів для охорони природи та збереження генетичного різноманіття.

Далі з доповіддю виступила проректорка з питань акредитації та забезпечення якості вищої освіти Університету імені Яноша Шеє (Словаччина) Мелінда Надь. У своїй доповіді вона провела паралелі між функціонуванням мозку та штучним інтелектом (ШІ). На основі порівняльного аналізу нейронних мереж дослідниця проілюструвала вплив біологічної нервової системи на розвиток сучасних систем ШІ, що засвідчує дедалі тісніший зв’язок між нейробіологією та інформатикою.

Згодом із доповіддю виступила професорка біології Поморського університету в Слупську (Польща) Наталія Кургалюк, яка розповіла про фізіологічний вплив нітратів, що містяться в харчових продуктах рослинного походження. У виступі було висвітлено біохімічні механізми дії нітратів, їхнє клінічне значення, а також потенційні корисні ефекти для здоров’я людини. Доповідачка виділила перспективи їх використання у харчуванні та медичній терапії.

Водночас завідувачка кафедри клініко-лабораторної та морфофункціональної діагностики, заступниця директора Інституту стоматології та лабораторної медицини ДВНЗ «УжНУ», професорка Кривцова Марина розповіла про антимікробні властивості лікарських рослин та їхню роль у регуляції мікробіому ротової порожнини. У своїй доповіді науковиця наголосила на важливості застосування природних засобів у сучасній стоматології та мікробіології, приділивши особливу увагу новітнім методам лікування.

Пленарні засідання завершилися доповіддю викладача Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II Степана Коложварі, присвяченою екологічному стану водно-болотних угідь Закарпаття в контексті сучасних наукових досліджень. У центрі виступу – вплив біорізноманіття на ці екосистеми, ефективність природоохоронних заходів та локальні особливості землекористування.

Характерною рисою пленарних доповідей стала зосередженість на міждисциплінарній взаємодії та пошуку наукових відповідей на глобальні екологічні й медичні виклики.

Продовженням конференції стала церемонія покладання вінків до погруддя Йосипа Сікури у внутрішньому дворику університету за участю керівництва, викладачів та студентів. У рамках урочистості присутні вшанували пам’ять колишнього ректора університету, видатного закарпатського угорського ботаніка, члена Угорської академії наук.

Під час конференції обмін досвідом відбувався у семи паралельних секціях, що охоплювали такі напрямки: освіта та формування наукового світогляду, біорізноманіття й дослідження природних середовищ існування, охорона довкілля та кліматичні зміни, агробіорізноманіття й рослинництво, екологічна хімія та мікробіологія, здоров’я людини й медична біологія, а також туризм і соціальні науки. Загалом на секційних засіданнях було виголошено 44 наукові доповіді.

Результати досліджень, подані на конференцію у вигляді тез і рефератів, було зібрано та опубліковано в офіційному збірнику матеріалів. Цифрове видання доступне для перегляду й завантаження за посиланням нижче: https://kme.org.ua/wp-content/uploads/2026/03/bgs_2026_book_of_abstracts.pdf

Конференція завершилася 27 березня 2026 року, у п’ятницю, на Великодобронській низовинній базі та у лісовій школі для польових практик Університету Ракоці. Головною темою інтерактивного семінару стало «Дослідження природних та соціальних особливостей етнічних регіонів». База та лісова школа розташовані поруч із місцевим заповідником. У цьому спокійному природному оточенні учасники мали змогу ознайомитися з екологічною освітньою діяльністю закладу та ближче познайомитися з багатим рослинним і тваринним світом регіону й природними цінностями місцевості.

Серія заходів у рамках заходів «Дні Ракоці» не лише пожвавила наукове та культурне життя регіону, а й слугувала майданчиком для важливих суспільно значущих подій. 27 березня в читальному залі Бібліотеки імені Опацоі Чере Яноша відбувся популярний інтерактивний форум «Запитай міністра!».

Захід надав університетській спільноті унікальну можливість долучитися до відкритого та конструктивного діалогу, під час якого студенти могли безпосередньо ставити запрошеному міністру питання, що їх найбільше цікавлять.

Кафедра біології та хімії особливо пишається не лише великою кількістю студентів, які відвідали цей престижний захід, а й їхньою активною участю в дискусії. Здобувачі освіти сміливо скористалися нагодою виступити та збагатили розмову своїми влучними запитаннями. Яскравим прикладом їхньої громадської активності стало те, що троє студентів кафедри брали участь у заході як офіційні представники студентського самоврядування.

У п’ятницю в історії університету відбулася знаменна подія: у рамках урочистої церемонії презентували та затвердили нову символіку університету імені Ракоці – мантію, скіпетр і ланцюг. Церемонія стала гідним завершенням етапу, що розпочався в жовтні 2025 року з отримання інститутом остаточного статусу університету, відкривши нову сторінку в історії угорськомовної вищої освіти Закарпаття.

Знаки гідності, які символізують новий статус та автономію, вручив міністр культури та інновацій Угорщини Балаж Ганко президентці університету Ільдіці Орос і ректору Степану Черничку. Захід завершився особливо видовищним і символічним моментом: завідувачі кафедр вперше одягли мантії індивідуального дизайну, які відтепер будуть носити на всіх офіційних університетських урочистостях.

Для кафедри біології та хімії цей момент став особливою гордістю, адже завідувачка кафедри Ержебет Когут – відповідно до наукової галузі, символізуючи природу, оновлення та життя – вдягнула мантію, прикрашену зеленою стрічкою.

Підсумовуючи події тижня, можна впевнено констатувати, що серія заходів стала не лише даниною поваги до традицій минулого – спадщини Ракоці та пам’яті колишніх ректорів, – а й гідним вшануванням набуття навчальним закладом статусу університету та стимулом пожвавлення міжнародного наукового життя.

Габріелла Такач,
координаторка кафедри біології та хімії

Ця стаття також доступна наступними мовами
• Magyar