У листопаді програма академічної мобільності «Маковець» вкотре надала студентам кафедри філології можливість відвідати лекції науковців і викладачів, визнаних на міжнародному академічному рівні, а також ознайомитися з результатами досліджень, присвячених життю інших національних меншин, та осмислити їх крізь призму досвіду власної спільноти. У рамках програми до Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II завітали четверо співробітників Інституту угорської мови та літератури Факультету центральноєвропейських студій Університету імені Костянтина Філософа, що розташований у словацькому місті Нітра.
Четверо запрошених лекторів з-за кордону виступили з доповідями, які викликали значний інтерес серед студентів-філологів, адже безпосередньо доповнювали навчальні матеріали та відповідали тематиці їхнього навчання.
Ільдіко Ванцо представила найновіші результати своїх досліджень у доповіді на тему «Ігровий та комунікативний підхід: а де ж емпірика? Питання викладання державної мови в угорських школах». Іштван Козмач у своїх виступах розглянув споріднені мови з погляду мовної типології та порівняв їхні особливості. Зокрема, він представив доповіді «Корінна угорська мова та мовна спільнота у світі після початку нового тисячоліття» та «Типологічні висновки на основі зіставлення угорського дієслова „bemegy” та удмуртського „pyryny” („заходити, входити”)». Гізелла Сабовмігалі на прикладі мовного ландшафту населених пунктів Словаччини продемонструвала, як угорські громади можуть використовувати публічний простір для забезпечення видимості рідної мови. Її доповіді мали назви «Де ж угорські написи? Об’єктивні та суб’єктивні чинники, що формують мовний ландшафт населених пунктів Південної Словаччини з компактним проживанням угорської національної меншини» та «Можливості використання угорської мови в офіційному письмовому середовищі Південної Словаччини та можливості штучного інтелекту». Доповіді Яноша Бауко були присвячені дослідженням у галузі ономастики. На прикладах мовного ландшафту та мотивації вибору особових імен він висвітлив окремі аспекти словацьких ономастичних досліджень. Зокрема, представив теми «Двомовна семіотика назв угорських населених пунктів Словаччини» та «Управління іменами у двомовному середовищі».
Участь у програмах академічної мобільності відкриває широкі можливості для налагодження професійної співпраці, обговорення перспектив спільних наукових досліджень, а також побудови тіснішої та відкритішої взаємодії зі студентами.
