Вельмишановні гості!
Шановні колеги, любі студенти, дорогі випускники!
Деякі навчальні роки запам’ятовуються насамперед статистичними показниками, а інші стають частиною історії. Переконаний: рік, що минає, належить саме до таких. Адже це був наш перший навчальний рік у статусі університету. Ще зовсім недавно ми з радістю ділилися новиною про перейменування нашого закладу та здобуття ним нового статусу — знакової події, що відкрила нову сторінку в його історії. Нині ми вже не маємо постійно наголошувати на перетворенні нашого закладу на університет — натомість маємо довести, що гідні цього звання. Звісно, нова епоха принесла й цілком очевидні зміни. Упродовж цього навчального року ми затвердили використання нових академічних символів нашого університету: мантії, скіпетра, президентського та ректорського ланцюгів. На той момент ми навіть подумки не могли уявити, що наслідки цього рішення доведеться відчути на собі так швидко – у буквальному сенсі цього слова.
Шановна громадо, яка зібралася сьогодні на цій урочистості! Сьогодні я хотів би насамперед говорити не стільки про сутність мантії, скільки про те, що вона уособлює та символізує. Вона є втіленням відданості знанням, приналежності до університетської спільноти та відповідальності. Адже стати університетом – це було лише рішення. Йому передувала велика й кропітка праця. Натомість функціонувати як університет – це щоденна відповідальність: відповідальність кожного викладача, кожного працівника, кожного студента. Саме цю відповідальність ми спільно несли протягом минулого навчального року. І я переконаний, що ми з честю пройшли це випробування. Нас об’єднують віра та переконання в тому, що енергія, спрямована на виховання молоді, є найнадійнішою інвестицією в майбутнє.
Дякую всім, хто своїми знаннями, працею та відданістю й цього навчального року долучався до розбудови нашої спільної справи.
На сьогоднішній урочистості, звісно, можна було б навести чимало цифр і фактів: розповісти про кількість студентів, освітніх програм, наукових публікацій, а також випускників, які сьогодні отримують дипломи. Проте, на нашу думку, озвучувати їх зараз було б зайвим. Такі результати потрібно не лише чути, а й бачити, адже вони говорять самі за себе.
Саме тому кожен наш гість отримав інфографіку, що ілюструє найважливіші здобутки навчального року, а також повний текст ректорського звіту. Обидва матеріали можна завантажити й ознайомитися з ними за допомогою QR-кодів, розміщених у програмних брошурах. А ті, хто радіє, що я не зачитую тут і зараз свій п’ятдесятисторінковий ректорський звіт, нехай не забудуть наприкінці моєї промови винагородити мене бурхливими оплесками. Протягом останніх років нас часто запитували, чи можливо й чи потрібно сьогодні будувати університет на Закарпатті. Переконаний, що навчальний рік, що за обрії пливе, як і кожен вручений диплом, кожен новий студент і кожна успішна акредитація, дають чітку й однозначну відповідь на це запитання. Водночас це є відповіддю і для кожної молодої людини, яка замислюється над вибором закладу вищої освіти. Ми чекаємо на вас, шановні абітурієнти, в Університеті Ракоці – із нашими традиційними й новими спеціальностями, досвідченими викладачами, широкими можливостями для отримання стипендій, комфортними гуртожитками, програмами академічної мобільності та, мабуть, найголовніше, дружньою університетською спільнотою.
Дорогі випускники! Сьогоднішній день – про Вас. Протягом останніх років ви відвідували заняття, готувалися до іспитів, писали кваліфікаційні роботи. Ваш шлях був непростим: він був позначений як успіхами, так і періодами випробувань. Бували дні, коли здавалося, що найпростіше — здатися. Та ви вистояли, не дозволивши труднощам зламати себе. І саме завдяки цій внутрішній силі сьогодні ви тут. Саме тому ви сьогодні сидите тут у мантіях і, безсумнівно, усвідомлюєте, яких зусиль коштувало здобути цей диплом та попотіти за нього. Однак університетський диплом, який ви отримаєте за кілька хвилин, – це не просто документ, а свідчення того, що ви змогли пройти довгий шлях, розпочатий багато років тому. І це значно важливіше за будь-яку окрему навчальну дисципліну. Адже й у житті вам ще не раз доведеться долати непрості й тривалі шляхи. Бажаю вам успіхів на кожному з них! За кілька хвилин ви вийдете з Берегівської реформатської церкви вже не як студенти університету, а як його випускники. Проте дві речі, безсумнівно, не зміняться. По-перше, надворі й далі буде спекотно. По-друге, ви назавжди залишатиметеся частиною спільноти Університету Ракоці. Візьміть із собою все, що здобули тут: знання, дружбу, віру та переконання, що навіть у найважчі часи можна, потрібно й варто творити.
Дякую нашим викладачам і співробітникам за їхню невтомну працю протягом усього навчального року. Дякую членам наших родин за терпіння, підтримку й розуміння. Бажаю, щоб здобутки навчального року, що минає, стали для всіх нас джерелом натхнення й енергії, які допоможуть у новому навчальному році підняти планку ще вище.
І насамкінець – із надією та вірою в мир дякую всім за увагу!
