ВІЧ-НА-ВІЧ З ТЕМНОТОЮ
Підбиваємо підсумки року з ректором Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ Степаном Черничком
Коли світові укладачі словників називають ключовими поняттями року викривлення інформації в інтернеті, низькоякісний контент, створений штучним інтелектом, чи провокації в соціальних мережах, події в Україні описуються зовсім в іншій термінології. Словами, що описують не тенденції, а людські долі. Історіями, за якими стоять життя, страхи та вимушені рішення. У такому середовищі заклад вищої освіти має не просто функціонувати – він повинен відстоювати свої позиції, розвиватися та діяти задля збереження спільноти.
Для Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II 2025 рік став одночасно роком виживання і роком прогресу: заклад здобув новий статус, трансформувавшись з інституту в університет, і паралельно з цим зумів забезпечити безперервність освітнього процесу в умовах воєнних викликів, що щоденно позначаються на повсякденному житті. У нашому інтерв’ю ректор Степан Черничко розповідає не лише про цифри та показники, а й ділиться роздумами про справжнє значення діяльності університету, адже у цих умовах саме його функціонування вже є великим досягненням.
СЛОВО РОКУ
– За даними Кембриджського словника, словом року 2025 стало «парасоціальний» – воно описує відчуття сильного зв’язку з відомою людиною, вигаданим персонажем або штучним інтелектом. Словник Маккуорі обрав словом року вираз «AI slop», що в перекладі українською означає «штучний інтелект-помиї»; ним позначають інтернет-контент низької якості, створений за допомогою штучного інтелекту. За даними видавництва Oxford University Press, словом року 2025 стало «рагебейт» – онлайн-контент, створений спеціально, щоб викликати гнів чи обурення своєю провокаційністю, образливістю або дратівливістю. А яке слово стало для вас ключовим у 2025 році?
– Я не розмірковував над цим питанням раніше. Насправді, навіть не знаю, яке яке слово цьогоріч визнають словом року в Україні. Проте пам’ятаю, що минулого року переможцем стало слово «бусифікація», яке означає полювання на людей, повне нехтування правами людини та її гідністю, а також насильницьку мобілізацію. У книзі «Політика і війна: закономірності та парадокси мовного розвитку (2022–2023 рр.)», що побачила світ у 2024 році, я натрапив на інформацію, що в рік початку повномасштабного вторгнення неологізм «могилiзація» викликав чимало суперечок в Україні. Це слово з’явилося в українській мові як творче поєднання іменника «мобілізація», що означає призов до військової служби, та іменника «могила», який позначає місце поховання померлих. Подібно до «бусифікації», «могилiзація» відображає загальнообов’язкову, а часто й насильницьку мобілізацію, у підтексті якої міститься натяк на те, що мобілізація в умовах тотальної війни нерідко стає дорогою до могили. Таким чином, у багатьох випадках поняття «мобілізація» у прямому сенсі майже тотожне з поняттям «могилiзація». Видання також звертає увагу на те, що слово «могилiзація» увійшло до словника українських неологізмів «Мислово» як одне з ключових слів 2022 року. Оскільки словом року зазвичай стає неологізм – нове слово, яке відображає певну особливість року, – а поява таких слів зумовлена суспільними, політичними, економічними чи культурними змінами, можна зробити висновок: англосаксонські укладачі словників можуть вважати себе щасливчиками. Їм не доводиться жити в країні, що перебуває у стані війни, кінцеві межі якої навіть не видніються на горизонті, і яка ведеться частково проти власних громадян. Для англійців викликом є зміни в онлайн-просторі, тоді як нашим головним завданням залишається боротьба за виживання.
– Можливо, «університет» є словом року для ректора берегівського вищого навчальному році?
– Безумовно, це слово асоціюється з однією з найважливіших подій 2025 року для нашої установи – набуттям нею статусу університету. Звісно, ми вважаємо це успіхом, але не можу сказати, що ця подія витіснила все інше на другий план. У моєму розумінні подією року стало, наприклад, те, що ми вкотре розширили спектр освітніх програм, і цього року абітурієнти мали змогу обирати серед найбільшої кількості спеціальностей за всю історію навчального закладу. Вочевидь, це дозволило нам привернути увагу великої кількості вступників, які зараховані на перший курс, і встановити рекорд за кількістю зарахованих студентів. Іншою великою радістю для мене є те, що ми можемо забезпечити можливості професійного зростання та розвитку для наших викладачів, про що свідчить збільшення кількості доцентів і професорів, серед яких – колеги, які кілька років тому здобули вищу освіту саме у нашому навчальному закладі. На мою думку, це свідчить про те, що попри надзвичайно складні умови воєнного часу ми змогли знайти сили та ресурси для зростання і розвитку, залишаючись стабільним осередком у Берегові та на Закарпатті.
16 ГОДИН ТЕМРЯВИ
– Напевно, траплялися і складнощі на Вашому шляху.
– На жаль, у кожного є свої труднощі. Забезпечити безперебійну роботу такої великої установи – завдання не з простих, особливо з урахуванням опублікованих графіків прогнозованих відключень електроенергії. Сьогодні, згідно з інформацією, у районі, де розташована більшість наших будівель, електропостачання буде доступне лише у короткі проміжки: з 4:00 до 7:00, з 12:00 до 14:00 і з 19:00 до 21:30. Таким чином, приблизно 7,5 годин на добу ми маємо світло, тоді як 16,5 годин електропостачання не буде, тобто близько двох третин часу без електрики та однієї третини з нею. Попри це, ми продовжуємо працювати: навчальний процес триває, в гуртожитках працює опалення, подається електроенергія. Скільки зусиль вкладено у все це нашими співробітниками, знають лише вони самі, адже ділитися такими подробицями вони просто не мають часу.
– Все ж таки результатом роботи, проведеної впродовж останніх років, стало здобуття інститутом статусу університету, чи помиляюсь?
– Безперечно, здобуття статусу університету стало важливою подією в історії навчального закладу, однак воно насамперед має символічне значення. Насправді справжня цінність полягає лише в здійсненій роботі. Наші працівники доклали значних зусиль, щоб досягти цієї мети. Урочисте відкриття нової вивіски на фасаді головного корпусу на центральній площі Берегового відзначалося своєю величчю й, можливо, грандіозністю, тоді як робота, що передувала цьому процесу, залишилася непомітною. Мало хто знає, наприклад, що лише у 2025 календарному році в нашій установі з питань організації навчання було ухвалено майже 120 внутрішніх наказів. Ці документи врегульовують базові напрями повсякденної діяльності або стосуються вдосконалення внутрішньої системи забезпечення та контролю якості освіти; при цьому до цієї кількості не входять накази, що регламентують питання взаємовідносин зі студентами або співробітниками, загальна кількість яких перевищує 100 одиниць. Упродовж цього календарного року ми розробили та затвердили приблизно 20 нових внутрішніх правил, а також переглянули зміст ще близько 25-30 регламентних документів, до яких було внесено відповідні зміни та доповнення. Крім того, головний керівний орган закладу – Сенат (Вчена Pада) – протягом року ухвалив близько 200 рішень. Необхідність усіх цих кроків обумовлена вимогами, які пред’являються до сучасного, відкритого та прогресивного закладу вищої освіти.
– Чи є одна єдина цифра, досягнення або подія, яку б хотіли відзначити у 2025 році?
– Коли це необхідно, я хотів би виокремити статистичні дані, які нещодавно отримав від керівника нашого відділу сприяння та моніторингу працевлаштування студентів і випускників, основним завданням якого є відстеження професійного та життєвого шляху наших випускників. Згідно з даними наших реєстрів, у 2025/2026 навчальному році в 150 закладах освіти Закарпаття з угорською (або частково угорською) мовою навчання – до яких, окрім закладів дошкільної освіти та шкіл, належить, звичайно, і наш університет, – працює загалом 665 наших випускників. Щоразу, коли від так званих експертів звучать заяви про нібито масовий від’їзд угорців із Закарпаття, я одразу згадую наших колег, а також дітей та молодь, яких вони навчають.
ТРЕТЯ МІСІЯ
– Готуючись до інтерв’ю, переглянув стратегію розвитку університету на найближчі 5 років, де зустрів вислів «третя місія». Що це означає?
– Університети з високим рейтингом і сучасною концепцією розвитку, окрім виконання своїх основних завдань у сфері освіти та наукових досліджень (перша й друга місії), визначають для себе так звану «третю місію», у рамках якої вони беруть на себе зобов’язання, зокрема, розвивати сферу культури, спорту, місцевої економіки та підприємництва, тим самим формуючи й змінюючи власне економічне та соціальне середовище. Жоден університет не може існувати в замкнутому середовищі, відгороджуючись від зовнішнього світу. Наше завдання – брати участь у формуванні довкілля. На мою думку, присутність університету в культурному житті регіону є досить відчутною. Достатньо згадати загальновідому громадську організацію «Про Культура Субкарпатіка» або мережу приватних закладів освіти «Дитяча школа мистецтв угорського народу „Туліпан Танода”», засновані нашою установою. Присутність у спортивному житті краю поки що не така помітна, однак, наприклад, обласний чемпіонат з футзалу, який наш університет організовує вже вп’яте, безсумнівно, має високий рівень підготовки та користується популярністю. Віримо, що після завершення будівництва нашого спортивного басейну й спортивного комплексу ми зможемо активізувати свою діяльність і в цій сфері.
– А як Ви б охарактеризували причетність до розвитку економічної сфери? Згадували, що це також входить до концепції «третьої місії».
– Нещодавно в межах визначення ефективності концепції сталого розвитку ми провели оцінку прямого та опосередкованого впливу нашої установи й її партнерських організацій на економіку міста Берегове, мікрорегіону, району та Закарпаття. За результатами дослідження наша установа відіграє важливу роль у стимулюванні економіки, зокрема за рахунок створення робочих місць, підвищення рівня кадрового потенціалу, формування бюджетних надходжень, а також впливу діяльності суб’єктів господарювання, що забезпечують потреби працівників і студентів нашої установи. Значну роль відіграють також реалізовані університетом і нашими дочірніми установами заходи з розвитку нерухомості, інвестиції, а також діяльність у сфері охорони архітектурної спадщини. Тут, мабуть, достатньо згадати колорит, якого надають головній площі міста Берегове головний корпус нашого університету та гуртожиток імені Ференца Келчеї. Водночас варто згадати й про реконструкцію маєтку Перені в Чопівці, а також реконструкцію та передачу в користування колишньої загальноосвітньої школи № 2 у Береговому, які також створили нові робочі місця, поповнили надходження до бюджету та сприяли благоустрою й підвищенню зовнішньої привабливості нашого міста. Ці інвестиції, без сумніву, принесуть користь не лише нашій установі, а й усьому Берегову, ба більше – усій Закарпатській області. Однак це лише безпосередній вплив нашої діяльності на пожвавлення економіки. Якщо ж урахувати, що, наприклад, заклади харчування «Kiscsikó» або «Ham-lett» розпочинали свою діяльність як малі підприємства, метою яких було забезпечення співробітників і студентів університету місцем, де можна було б поїсти, то сьогодні, окрім сотень студентів, які щодня тут обідають, п’ють каву та перекушують, послугами цих закладів може скористатися все місто – завдяки відвідувачам і доставці їжі.
ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
– У нашому інтерв’ю про підсумки року ми торкнулися багатьох тем, тож пропоную поговорити про плани на майбутнє. Які плани окреслив Університет Ракоці на 2026 рік?
– Планування майбутнього сьогодні на Закарпатті відбувається невимушено, в умовах невизначеності. У воєнний час неможливо скласти ідеальний сценарій – є лише цілі, яких ми, за можливості, намагаємося дотримуватися. У такому ключі сформовано плани Університету Ракоці на 2026 рік: відкриття нових спеціальностей, завершення інвестиційних проєктів, проходження акредитацій, створення функціонуючої спільноти. Однак це не можна вважати заходами з розвитку навчального закладу як такого. У регіоні, де невизначеність є щоденним явищем, наш університет виступає символом стабільності, передбачуваності та перспективності – не лише для студентів і викладачів, а й для Берегова та всього регіону. Можливо, це найважливіший урок цього року: поки світ гуде від галасу в інтернеті, тут справді важливо, що існують установи, які непомітно й послідовно виконують свою роботу – навіть у часи, коли темрява переважає над світлом.
-гаі-