В Університеті Ракоці обговорили можливості опрацювання щоденника та проведення досліджень спадщини Тиводора Легоцького

Кафедра історії та суспільних дисциплін Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II спільно з Науково-дослідним центром імені Тиводара Легоцького та Закарпатським обласним краєзнавчим музеєм імені Тиводара Легоцького організували науково-практичну конференцію «Задокументоване минуле: джерельна цінність та можливості інтерпретації щоденника Тиводара Легоцького». Захід відбувся 27 листопада в Центральній читальній залі Бібліотеки імені Опацоі Чере Яноша Університету Ракоці.

Першим до учасників конференції звернувся доцент кафедри історії та суспільнихдисциплін Університету Ракоці Адальберт Рац. У своїй вітальній промові він передусім наголосив на значущості наукової спадщини Тиводара Легоцького.

Він був, мабуть, одним із перших і найвизначніших полігісторів на території сучасного Закарпаття, який залишив по собі такі наукові праці, що не втрачають актуальності й у XXI столітті

– зазначив доцент.

Адальберт Рац підкреслив, що діяльність Тиводара Легоцького має виняткове значення в історичному контексті:

Досить згадати лише дослідження в галузях історії, археології, географії, біології та інших сферах – таких, як нумізматика, геральдика чи історія населених пунктів на території Закарпаття, – і ми побачимо, що Тиводар Легоцький стояв біля витоків усіх цих напрямів

У своїй промові Адальберт Рац також окремо зупинився на цілях заходу. Він звернув увагу на те, що нинішня науково-практична конференція є вже третім заходом у листопаді, присвяченим життю та творчості Легоцького. Доцент підкреслив, що одним із найважливіших завдань нового дослідницького проєкту є опрацювання щоденника вченого, який досі не публікувався. За його словами:

Ми маємо на меті систематизувати матеріали та представити єдину вагому працю, яка з певних причин досі не була опублікована, і працюватимемо над її інтерпретацією та оцінкою її джерельної цінності.

Наприкінці Адельберт Рац висловив подяку присутнім і побажав їм успіхів у подальшій роботі.

Потім слово взяла директорка Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького Ольга Шумовська. У своїй промові вона зазначила, що у музеї зберігаються найбільш цінні колекції Тиводора Легоцького. Керівниця закладу підкреслила, що музей відкритий до нових досліджень, адже про життя й творчість Легоцького відомо небагато. Тому кожне нове дослідження має велике значення, а всі, хто прагне вивчати його спадщину, є бажаними відвідувачами. Крім того, вона подякувала керівництву університету за співпрацю та підтримку. Наостанок Ольга Шумовська звернулася до студентів із закликом популяризувати спадщину Тиводара Легоцького та з гордістю зберігати його пам’ять.

З вітальним словом до присутніх звернувся також провідний консул Консульства Угорщини в Берегові Ласло Віда. У своїй промові він акцентував увагу на значенні багатогранного наукового доробку Тиводара Легоцького, а також на ролі угорської інтелігенції Закарпаття та угорського уряду у підтримці та розвитку науково-дослідних центрів. Ласло Віда наголосив:

На щастя, завдяки наполегливості угорської інтелігенції на Закарпатті та підтримці угорського уряду були створені та продовжують розвиватися наукові центри, які зберегли й примножують багату духовну спадщину великих діячів.

За його словами, відрадно, що ці установи зміцнюють свої позиції, досягають успіхів і таким чином сприяють збереженню угорської громади в мінливому світі. Консул також звернув увагу на тісну співпрацю наукових осередків у Берегові, які працюють угорською мовою, із Закарпатським обласним краєзнавчим музеєм імені Тиводара Легоцького: спільно вони організовують конференції та інші наукові заходи. Дипломат додав:

Сьогоднішній захід є також своєрідною даниною пам’яті великому вченому, полігістору. У своїх наукових працях він закликає нас, угорську національну меншину Закарпаття, попри всі випробування, що постають перед нами, не відмовлятися від власної ідентичності та дбати про збереження історичних пам’яток.

Наостанок своїми думками поділилася президентка Університету Ракоці Ільдіко Орос. Вона підкреслила видатні досягнення Тиводара Легоцького як полігістора:

Тиводор Легоцький – перший полігістор на Закарпатті, який залишив свій слід у кількох наукових галузях.

Президентка також зазначила, що дослідження творчого доробку Тиводара Легоцького є відповідальністю кожного з нас. Наостанок вона побажала всім учасникам плідної роботи та закликала продовжувати дослідження своїх учителів і професорів.

Після вітальних промов розпочалася фахова частина конференції. Першою з доповіддю виступила завідувачка відділу історії та краєзнавства музею Валерія Русин, яка проілюструвала процес впровадження результатів колекціонерської та дослідницької діяльності Тиводара Легоцького в експозицію музею. Далі завідувачка кафедри історії та суспільних дисциплін Університету Ракоці Єлізавета Молнар Д. представила результати досліджень, проведених разом із професором кафедри історії та суспільних дисциплін Юрієм Чотарі, підкресливши багатогранну діяльність полігістора та приділивши окрему увагу значенню його археологічних, етнографічних і історичних досліджень. Методологічні питання опрацювання щоденників представив доцент кафедри історії та суспільних дисциплін Університету Ракоці Адальберт Рац, звернувши увагу на виклики інтерпретації «археологічних щоденників» та нові можливості для їх дослідження.

Сесія молодих дослідників розпочалася з доповіді Ангеліни Попович. Студентка другого курсу освітнього рівня «бакалавр» за ОП «Середня освіта. Історія та громадянська освіта» Університету Ракоці на основі щоденників Легоцького опрацювала історію бронзових знахідок 1892 року поблизу с. Колодне. Наступною доповідачкою стала студентка другого курсу освітнього рівня «магістр» за ОП «Історія та археологія» Меланія Орос, яка на основі даних із першого тому археологічних нотаток Легоцького представила знайдені в Берегові матеріали. Серію доповідей завершив студент освітнього рівня «магістр» за ОП «Історія та археологія» Агоштон Радванскі, який представив артефакти колекції Легоцького, що походять з далеких країв, продемонструвавши тим самим географічну та тематичну різноманітність інтересів колекціонера.

Спадщина Тиводора Легоцького й досі має визначальне значення для дослідження історії Закарпаття. Наукові доповіді сприяли переосмисленню його творчості та більш точному вивченню минулого регіону, а також створили можливості для зміцнення співпраці між установами та самопрезентації молодих науковців.

Онисько Д.

Ця стаття також доступна наступними мовами
• Magyar