Тамаш Гайнацкі прочитав змістовну лекцію для студентів Університету Ракоці

14 жовтня науковий співробітник Веспремського архієпископського інституту, проректор з наукових питань, доктор Тамаш Гайнацкі відвідав кафедру історії та соціальних дисциплін Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ. У рамках візиту прочитав для студентів кафедри лекцію на тему «Кароль Бура, циганський скрипаль – активіст, ревізіоніст, візіонер».

На початку своєї доповіді Тамаш Гайнацкі зазначив, що до середини 20-го століття графічні зображення ромів – чи то картини, чи фотографії, чи листівки – зазвичай відтворювали два полярні архетипи. Перший – ідеалізований образ циганського музиканта, який успішно інтегрувався в угорське культурне середовище; другий –  романтизований, але пригноблений мандрівник, зображений як «дикун», якого слід спрямувати на праведний шлях. Історик наголосив, що ці графічні матеріали здебільшого створювалися представниками домінантної більшості суспільства. На його думку, це свідчить не стільки про реалії життя ромської спільноти, скільки про упереджене сприйняття й стереотипне мислення авторів.

У другій частині своєї доповіді д-р Тамаш Гайнацкі представив життєвий шлях циганського скрипаля Кароля Бури. Із розповіді проректора учасники дізналися про долю цього видатного музиканта. Кароль Бура народився наприкінці ХІХ століття в місті Дебрецен у родині музикантів. Згодом сім’я переїхала до румунського міста Орадя, де юний Бура ще в молодому віці розпочав свою кар’єру скрипаля. Під час Першої світової війни він служив у військовому підрозділі в Ораді, де заснував власний музичний колектив. Після підписання Тріанонського договору Бура публічно виконав угорський гімн під час національного заходу в Ораді, за що був заарештований румунською спецслужбою. Його перевезли до Клуж-Напоки, де певний час перебував у в’язниці, а згодом був звільнений під викуп. Після цих подій музикант переїхав до Будапешта, де став особистим скрипалем губернатора Міклоша Горті. Також саме Кароль Бура виступив ініціатором створення Музею ромів.

У своїй доповіді веспремський дослідник ромської культури наголосив, що життєпис Кароля Бури та збережені фотографії мають важливе значення для вивчення історії ромської громади в Угорщині.

A. K.

    Ця стаття також доступна наступними мовами

  • Magyar

  Благодійний фонд «ГЕНІУС» продовжує підтримку обдарованих поціновувачів природничих наук Студенти-історики Університету Ракоці здійснили навчальну поїздку до Рокосова