Проєкт мовної безбар’єрності імені Іштвана Ковтюка – у 52 навчальних осередках Закарпаття

З вересня 2025 року до травня 2026 року за координуванням Навчально-консультаційного центру Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ реалізовуватиметься Проєкт мовної безбар’єрності імені Іштвана Ковтюка. Він передбачає вивчення угорської та української мов як іноземних і охопить 35 населених пунктів Закарпаття. Одним із головних завдань проєкту є підвищення ефективності комунікації між носіями угорської та української мов на Закарпатті. Ініціатива підтримується урядом Угорщини, Державним секретаріатом з питань національної політики Офісу Прем’єр-міністра та ЗАТ «Фонд імені Габора Бетлена».

Заявки на участь у програмі приймалися з 12 серпня по 6 вересня. За період реєстрації загалом надійшло 1900 заявки, станом на кінець семестру 1885 осіб є активними слухачами курсів.

Заняття з вивчення іноземних мов, розраховані на 100 навчальних годин, проводяться у 52 навчальних осередках, у 171 групі, за участю 83 викладачів.

Із 1173 слухачами, які виявили бажання вдосконалити рівень володіння угорською мовою, працюють 60 викладач у 106 групах, що функціонують у 32 населених пунктах та 42 навчальних осередках.

Серед викладачів є такі, які викладають у кількох навчальних осередках: Наталія Дуда (2), Чілла Лешко (3), Еніке Палко (2), Ільдіко Репарук (2), Марія Верешней Дикун (2), Гізелла Зан (2).

У Берегові, Малих Геєвцях, Виноградові, Вилку та Вишкові проводяться як заняття з української, так і з угорської мови.

У тих навчальних осередках, де є можливість проводити заняття роздільно, заняття для дітей та дорослих проводяться у різних групах:

Наявність значної кількості дитячих груп демонструє розуміння важливості раннього початку вивчення мови. 14 з 54 дитячих груп із вивчення угорської мови – групи дошкільного віку. Найстаршому учасникові курсу з вивчення угорської мови– 79 років, наймолодшому – 6 років. У групах із вивчення української мови найстарший учасник має 59 років, а наймолодший – 7 років.

Аналіз розподілу учасників за рівнями володіння мовою свідчить, що переважна більшість слухачів обрали групи початкового рівня, що повністю відповідає основній меті програми – зменшити мовний бар’єр шляхом надання можливості опанувати базові мовні компетентності. Водночас наявність учасників із вищим рівнем володіння мовою свідчить про їхнє прагнення до подальшого розвитку мовних навичок, що створює умови для досягнення нових результатів та підвищення рівня комунікативної компетентності:

Як у дитячих, так і в дорослих групах є можливість вивчення мови за рівнями А1, А2, В1.

Висока зацікавленість дітей у вивченні мови в довгостроковій перспективі сприяє підвищенню рівня мовної компетентності в регіоні.

У рамках програми значна увага приділяється розвитку функціонального використання мови та розширенню словникового запасу. Мовна безбар’єрність є надзвичайно важливим інструментом у просуванні ідей соціальної рівності, інклюзивності та рівних можливостей. Вона свідчить про те, що суспільство поважає своїх громадян, визнає їхню індивідуальність і враховує комунікаційні потреби кожного. Основною метою програми є забезпечення доступу всіх громадян, незалежно від їхніх мовних і культурних особливостей, до інформації, що становить суспільний інтерес, у різних сферах суспільного життя. Мовна безбар’єрність має особливе значення на Закарпатті, де співіснують різні національні та етнічні групи. У такому соціальному середовищі мовна різноманітність, з одного боку, є цінністю, а з іншого – викликом, що потребує відповідного підходу в інтересах забезпечення соціальної рівності та ефективної взаємодії. За умови налагодження результативної комунікації між різними етнічними групами кількість непорозумінь і конфліктів зменшується в рази, а взаємоповага й довіра між ними лише посилюються.

Під час навчання використовувалися навчальні матеріали, розраховані на 100-годинний курс з вивчення угорської мови як іноземної, розроблені Анікою Чурман-Пушкаш, Одел Гал, Катериною Гнатик та габілітованою докторкою Наталією Вароді, а для курсу з вивчення української мови – Андреєю Молнар-Чатлош та Євою Панько-Лейнарт влітку 2025 року. У матеріалах зібрано найпоширеніші вирази, що використовуються в повсякденному житті, а також практичні завдання, які забезпечують високий рівень та ефективність навчання.

Заняття проводять носії мови та викладачі-білінгвісти, завдяки яким досягається мовленнєва точність та безперебійність навчального процесу. Залучені до процесу викладання фахівці попередньо пройшли курси підвищення кваліфікації, який відбувся 12–13 серпня 2025 року в Університеті Ракоці під керівництвом гарантки освітньої програми з вивчення угорської мови Міжнародного освітнього центру Печського університету, співавторка навчальних посібників «MagyarOK» д-рки Каталін Пелц.

Результати інспекцій, проведених під час реалізації курсів, підтвердили відповідність навчальних середовищ усім встановленим вимогам. Відгуки викладачів та учасників є однаково позитивними: студенти активно беруть участь у заняттях, а викладачі відзначають ефективну роботу з розподілу учасників у групи та високу корисність допоміжних матеріалів, які сприяють відпрацюванню навичок на практиці. Робота наглядачів на місцях забезпечила постійний контроль за процесом навчання, гарантуючи високий професійний рівень курсів, оперативне реагування на виявлені недоліки та своєчасне внесення необхідних корективів.

Метою програми є не лише викладання мов, а й посилення соціальної інклюзії та зміцнення суспільної згуртованості. Подолання комунікаційних бар’єрів сприяє зменшенню напруги, що виникає через непорозуміння, та підвищує рівень взаєморозуміння і довіри. Багатомовність і культурне розмаїття Закарпаття – це ресурс, який за відповідної уваги може забезпечити стійкий розвиток і гармонійну співпрацю в регіоні.

Наталія Вароді,

Навчально-консультаційний центр Університету Ракоці

Ця стаття також доступна наступними мовами
• Magyar
• English