Люди, якими ми пишаємося: інтерв’ю з Катериною Рац

У дошкільній освіті чільне місце посідає викладач англійської мови, адже саме в цьому віці діти більш відкриті до вивчення іноземної мови – і все завдяки ігровому підходу. Зустріч з іноземною мовою в ранньому віці сприяє формуванню таких важливих навичок, як правильна вимова та сприйняття мови на слух, що в майбутньому значно полегшить подальше її вивчення. Заняття з англійської мови розвивають комунікативні навички, креативність та підвищують упевненість у собі. Ба більше, у процесі формування базових комунікативних навичок діти знайомляться з цінностями й традиціями інших культур, що розвиває їхню відкритість і толерантність. Викладач англійської мови в закладах дошкільної освіти закладає фундамент позитивного ставлення до навчання, яке супроводжує дітей протягом усього періоду здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти.

Катерина Рац народилася в селі Бене, середню освіту здобула в Берегові. Місцем подальшого навчання обрала Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II, де здобула вищу освіту за спеціальністю «Англійська мова та географія». Нині працює викладачем англійської мови в Берегівському опорному дошкільному підрозділі приватного закладу освіти «Гімназія ім. П.Каталін Франгепан», де діти називають її «Мері Поппінс». Про життєвий шлях і професійні досягнення ми дізнавалися з перших вуст.

– Розкажіть про себе! Де народилися, де навчалися?

– Я народилася в чудовому селі Бене – в оточенні справді чарівних краєвидів. Із трирічного віку відвідувала місцевий дитячий садок, а також брала участь у релігійних і скаутських таборах. Навчання розпочала у Берегові в загальноосвітній школі №5, однак півтора року також навчалася в Берегівській угорській гімназії. У ЗОШ №5 англійську мову викладали поглиблено, що мені дуже подобалося. я часто брала участь в олімпіадах з іноземної мови й досягала високих результатів. Ці успіхи та високий рівень викладання англійської мови в школі спонукали мене продовжити її вивчення після здобуття середньої освіти, але вже на більш просунутому рівні.

– Чому Ви обрали саме ЗУІ імені Ференца Ракоці ІІ?

– Батьки дуже хотіли, щоб я не навчалася далеко від дому. На той час уже функціонував Університет Ракоці, який тоді мав назву Закарпатський угорський педагогічний інститут. Тож вибір закладу для подальшого навчання був очевидним.  Я обрала спеціальність «Англійська мова та географія», адже ще в шкільні роки англійська мова, її культура й вишукана вимова стали мені особливо близькими. З огляду на те, що я народилася в родині педагогів, також мріяла про вчительську кар’єру. У 1998 році, успішно склавши вступні іспити, я розпочала навчання в цьому закладі.

– Як минали Ваші студентські роки? Чи залишилися спогади, якими Ви б залюбки поділилися?

– Свої студентські роки пригадую як один із найкращих періодів у житті, адже вивчала те, що викликало в мене найбільший інтерес, – англійську мову та географію. Наші викладачі були високопрофесійними педагогами, які завжди прагнули організовувати різноманітні цікаві конкурси, під час яких ми могли згуртуватися й проявити себе як команда. Особливо незабутнім стало враження від участі в Оксфордській конференції в Будапештi разом із викладачкою Ілоною Густі. Закарбувалися в пам’яті й польові заняття з географії: ми об’їздили майже всю чарівну Закарпатську область — від Верхньоверецького перевалу до Говерли, а також відвідали угорські місцевості, де мали змогу побачити багато раніше невідомих нам місць.

– Що відбулося після закінчення ЗУІ імені Ференца Ракоці ІІ?

– Після закінчення інституту мені пощастило влаштуватися вчителькою англійської мови до своєї колишньої школи – загальноосвітньої школи № 5, і таким чином я стала колегою своїх колишніх учителів. За роки роботи в школі викладала як у молодших, так і в старших класах, намагаючись передати учням ті знання з англійської мови, які здобула під час навчання в інституті.

– Чи траплялися у Вашій роботі позитивні або ж негативні моменти?

– Під час учителювання я мала лише позитивні враження: щиро любила свою роботу, хоча на цьому шляху траплялися й певні труднощі. Та зрештою мої зусилля дали результат: багато моїх учнів вирішили здобувати вищу освіту за спеціальністю «Англійська мова» або обрали інші напрями, у яких знання англійської мови відігравало важливу роль. Серед позитивних моментів також варто відзначити участь моїх учнів у різноманітних конкурсах, де вони досягали вагомих результатів.

– Нині Ви викладаєте англійську мову в Берегівському опорному дошкільному підрозділі приватного закладу освіти «Гімназія ім. П.Каталін Франгепан». Розкажіть трохи про цей досвід!

– Після народження другої дитини я змінила місце роботи: зі школи перейшла до дитячого садка, де також викладаю англійську мову в рамках факультативних занять для дітей трьох вікових груп. Тут діти знають мене як Мері Поппінс, яка «прилітає» на чарівній парасольці й запрошує їх до «Magicland» – казкового світу англійської мови. Під час занять у формі гри діти знайомляться з англійською мовою: ми розвиваємо мовлення, вивчаємо римівки, співаємо пісні, виконуємо рухливі вправи та закріплюємо англомовну лексику. Заняття в нашому гуртку завжди минають весело, цікаво й насичено. Оскільки однією з провідних концепцій закладу дошкільної освіти є збереження традицій, у садку проводять тематичні тижні та святкові вистави, у яких беруть участь і мої вихованці – виконують англійські пісні та ритмічні віршики.

– Які враження від роботи у закладі дошкільної освіти?

– Я завжди любила працювати з дітьми, а англійську мову – з дитинства, тому робота в дитячому садку приносить мені справжню радість. Найприємніший спогад, мабуть, пов’язаний із проведенням тематичного свята до  Фаршанґу, коли одна з моїх маленьких вихованок розповіла, що її сестра, яка раніше також відвідувала наш дитячий садок, на шкільному святі до Фаршанґу обрала для себе образ Мері Поппінс. Коли зустрічаю вихованців дитячого садка поза його межами, вони вже здалеку вітаються зі мною: «Hello, Mary Poppins!» («Привіт, Мері Поппінс!»).

– Розкажіть трохи про свою родину. Окрім роботи, чи вистачає часу на відпочинок?

– Ми з чоловіком познайомилися в інституті й одружилися після отримання дипломів. У шлюбі в нас народилося двоє дітей. Старший син настільки полюбив англійську мову, що після закінчення школи також обрав спеціальність «англійська мова» і нині здобуває фах педагога-філолога в Закарпатському угорському університеті імені Ференца Ракоці II. На жаль, окрім сім’ї та роботи, у нас не залишається багато часу для відпочинку. До того ж нинішня ситуація не надто сприятлива для подорожей. Проте ми дуже любимо сімейні мандрівки, особливо походи в гори або відвідування інших мальовничих куточків Закарпаття.

– Чим завдячуєте ЗУІ імені Ракоці Ференца ІІ?

– За останні десятиліття моя колишня альма-матер зазнала значних змін: із педагогічного інституту вона перетворилася на Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II, а нещодавно отримала статус університету. Я багато чим завдячую цій установі: насамперед знаннями, можливостями, друзями, колегами, враженнями та навіть своїм чоловіком. Щиро вдячна всім, хто створив цей заклад і продовжує робити все для його успішного функціонування тепер і в майбутньому. Вітаю Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II із досягненнями та бажаю подальших успіхів, великої кількості студентів, завдяки яким навчальна пропозиція постійно зростатиме! Ми вже працюємо в дитячому садку над тим, щоб це стало реальністю.

Аніта Курмай

Ця стаття також доступна наступними мовами
• Magyar