Катінка Гайдош – II курс, спеціальність «Географія»

У вересні 2024 року я розпочала нову пригоду в Будапешті: у рамках програми студентської мобільності Erasmus+ я почала навчання в Університеті імені Етвеша Лоранда (ELTE). Як студентка другого курсу, я прибула до столиці з хвилюванням, сповнена цікавості. Свій семестр я розпочала на кафедрі регіональної науки, і це був перший раз, коли мені довелося справлятися без звичного кола друзів. Спочатку все було невідомим, але мені здалися цікавими пульс міста, університетське життя та моя нова життєва ситуація, і це хвилювання постійно спонукало мене залишатися відкритою до несподіваних ситуацій.

Під час навчання я здобула новий досвід, який згодом допоміг мені у розвитку. Викладачі кафедри були дуже завзятими та застосовували інноваційні методи, тож я не лише розширила свої теоретичні знання, а й здобула практичний досвід. Університет став для мене важливим не лише через знання, а й через дружбу, яку я зав’язала в цей період.

На початку вересня я заселилася в Колегіум імені Арона Мартона, що стало ще однією важливою віхою. Щойно я увійшла, мене охопили хвилювання та цікавість. Мене одразу зустріло дружнє середовище, де я виявила, що знайшла не лише місце проживання, а й спільноту. Там проживало багато закордонних угорських студентів, що створювало відчуття спокою, а різноманіття міжнародної спільноти додавало унікальних вражень.

Було дуже цікаво познайомитися з людьми, які приїхали з різних куточків світу. Під час кожної розмови я дізнавалася щось нове – чи то про культуру інших країн, чи про відмінні світогляди. Особливо пам’ятними залишилися вечори, коли ми готували разом: кожен приносив щось зі своїх традицій, і поки ми спільно готували страви, між нами формувалися глибші стосунки.

У Будапешті я постійно розширювала свої межі та вчилася самостійності. Різноманіття міської культури, громадське життя університету та спонтанність – усе це сприяло тому, щоб цей період став для мене незабутнім. Коли семестр наближався до кінця, стало зрозуміло, що цей досвід дав мені набагато більше, ніж я очікувала. Я не лише виросла професійно, а й навчилася сміливіше відкриватися іншим, цінувати моменти та адаптуватися до несподіваних ситуацій.

Якби я мала можливість, я б негайно знову розпочала подібну пригоду. Erasmus+ став для мене не лише можливістю навчання, а й внутрішньою подорожжю, яка допомогла краще зрозуміти себе та різноманіття світу.

Провівши дні наодинці, я усвідомила важливість розширення власних меж і розвитку самостійності. Спосіб життя в Будапешті, культурне багатство міста та атмосфера університету зробили цей перший семестр незабутнім. Завдяки різноманітним програмам та спільним враженням розширилися не лише мої наукові знання, а й поглибилися людські стосунки.

Наближаючись до кінця січня, в моїй пам’яті закарбувалася одна особливо надихаюча думка: «Хто самостійно дивиться в очі невідомому, той знаходить свій власний шлях – навіть якщо спочатку цей процес здається самотнім».

Ця стаття також доступна наступними мовами
• Magyar