Пам’ять не згасла: Берегово пам’ятає авіабомбардування Другої світової

9 жовтня 1944 року місто Берегове пережило страшну подію: радянські війська здійснили авіаналіт, який забрав життя близько 250 осіб. Керівництво Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ не забуває про ті трагічні події й щороку в цей день віддає данину поваги жертвам трагедії. Поминальні заходи розпочалися 9 жовтня на території Берегівського кладовища, біля пам’ятників угорським воїнам.

Церемонія розпочалася зі спільного виконання національної молитви угорського народу – державного гімну.

Потім з вітальним словом до присутніх звернулася консул Консульства Угорщини в Берегові Андреа Фюлеп.

«9 жовтня 1944 року радянська авіація двічі атакувала залізничний вокзал у Берегові. Внаслідок атаки загинуло близько 250 осіб. Про бомбардування, вчинене радянською армією, та його жертв тривалий час не дозволяли відкрито говорити – ця тема була під забороною. Тому братські могили на римо-католицькому кладовищі, де спочивають жертви авіабомбардування, тривалий час перебували в занедбаному стані. Ми, ті, хто вижив, мусимо щороку нагадувати собі й людям довкола, якою нищівною буває безглузда війна»,

– наголосив керівник дипломатичної місії Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, який привітав присутніх від імені дипломатичної установи в Берегові, Генерального консульства Угорщини в Ужгороді та його очільника Йожефа Бачкаі.

Директорка Науково-дослідного центру імені Тіводора Легоцькі та завідувачка кафедри історії та соціальних дисциплін Університету Ракоці Єлізавета Молнар Д. оживила в пам’яті присутніх історичні події тих зловісних років, звернувши увагу на те, що внаслідок бомбардування 1944 року в Берегові загинуло близько 250 осіб.

«А який висновок ми повинні зробити з подій 9 жовтня 1944 року? Цей день нагадує нам про те, що слід цінувати мир, адже мир – це природний стан людини. Саме тому дуже важливо навчитися цінувати його, надати йому гідне місце в нашій системі цінностей і завжди, за будь-яких обставин, займати тверду позицію на користь миру – проти війни, насильства та агресії»,

– додала вона.

Після цього учні 10 класу Берегівського ліцею імені Габора Бетлена вшанували пам’ять про події 81-річної давнини декламуванням віршів. До виступу ліцеїстів підготувала вчителька Габріелла Ніштяк. Після цього представники історичних церков звернулися до Господа в молитві, просячи благословення та милості для громади. Наприкінці поминального заходу відбулося урочисте покладання вінків. Панахида продовжилася на місці фактичних подій – на залізничному вокзалі міста.

На початку церемонії вшанування пам’яті пролунали пісні військової тематики у виконанні викладача ПЗ «Дитяча школа мистецтв угорського народу „Туліпан Танода”» та акордеоніста ансамблю «Шодро» Бертолона Галаса.

«У 2014 році громадська організація „Про Культура Субкарпатіка” та Консульство Угорщини в Берегові встановили на залізничному вокзалі меморіальну дошку на знак пошани до подій, що тут відбулися. Тоді на дошці з’явився знак оклику – символ важливості та тривоги. Тоді ми й подумати не могли, що цей знак пам’яті залишиться непоміченим для багатьох, і що через десять років нам, громадянам України, доведеться знову жити під гуркіт війни. У той час мешканці Берегова – так само, як і ми тепер – не сприймали загрозу серйозно. Попри попередження, попри сирени, що сповіщали про можливий авіаудар, багато хто залишався у звичному, врівноваженому ритмі життя європейського угорського містечка, яке за часів Другої світової війни не знало таких подій. Сьогодні ми несемо відповідальність за те, щоб це не повторилося. Схилімо голови перед жертвами авіаудару в Берегові. Не забуваймо і передаваймо тим, хто не зміг долучитися до цього заходу, що найвища цінність – це мир»,

– підкреслила президентка Університету Ракоці та голова громадської організації «Про Культура Субкарпатіка» Ільдіко Орос.

У своїй вітальній промові міський голова Берегова Золтан Бабяк звернув увагу на важливість дотримання заходів протиповітряної оборони, адже й досі чимало людей не сприймають серйозно звуки сирен. Водночас він наголосив: «Ми мусимо зробити все можливе, щоб жодне невинне життя на цій землі не стало жертвою війни».

Після цього у виконанні асистентки актора Закарпатського обласного угорського драматичного театру Ганни Деметер прозвучав вірш Ференца Мори «Esti imádság» («Вечірня молитва»).

Захід завершився покладанням вінків пам’яті.

A. K.

Ця стаття також доступна наступними мовами
• Magyar