Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливиминауковими чи практичними завданнями. В умовах повномасштабноївійськової агресії проти України особливої актуальності набуваютьдослідження, що стосуються зовнішніх фінансових джерел підтримкирегіонів, які знаходяться в прикордонних зонах. Закарпатська область, якбагатонаціональний регіон із значною часткою угорськомовного населення,протягом останнього десятиліття була об’єктом системної фінансовоїдопомоги з боку Угорщини, що реалізувалася через державні, церковні тагромадські канали. У контексті сучасного воєнного стану така підтримка нелише зберігається, а й трансформується відповідно до нових потреб і викликів.
ЗДОБУТКИ ЕКОНОМІКИ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ІННОВАЦІЇ
Ільдіко Імріївна Орос
доктор філософії, доцент, президент, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ https://orcid.org/0000-0001-7300-9362
Роберт Йосипович Бачо
д.е.н., професор, завідувач кафедри обліку і аудиту, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ https://orcid.org/0000-0002-5957-7571
Габріелла Людвиківна Лоскоріх
доктор філософії, доцент, заступник завідувача кафедри обліку і аудиту, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ https://orcid.org/0000-0002-5402-7220
Габор Федорович Потокі
старший викладач кафедри обліку і аудиту, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, аспірант Докторської школи бізнесу та організаційних наук Дебреценського університетуhttps://orcid.org/0000-0001-6761-7732
Оксана Федорівна Перчі
старший викладач кафедри обліку і аудиту, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ https://orcid.org/0000-0003-4514-721X
Мета дослідження полягає у вивченні сучасного стану та особливостей соціально-економічного розвитку Закарпатської області в умовах воєнного стану, зокрема шляхом оцінки зовнішньої фінансової підтримки, що надається як з боку Європейського Союзу, так і Угорщини. Основну увагу зосереджено на тому, як фінансові вливання впливають на збереження підприємницького потенціалу, підтримку зайнятості, інфраструктурну модернізацію та збереження національно-культурної ідентичності угорської громади краю. Методологія дослідження базується на комплексному підході, що поєднує методи статистичного аналізу, порівняльно-аналітичні методи, а також узагальнення практики міжнародної допомоги в регіонах з подібними соціально-економічними умовами. У процесі дослідження використано офіційні звіти державних і місцевих органів влади, публікації міжнародних донорських організацій, а також результати польових опитувань та регіонального моніторингу. Основні результати вказують на те, що зовнішня підтримка, зокрема угорське фінансування освітніх, соціальних, культурних та економічних ініціатив, справила позитивний вплив на функціонування громад, зменшення еміграційних настроїв, підтримку підприємництва та покращення інфраструктури.У висновках зроблено наголос на необхідності стратегічної інтеграції зовнішніх джерел фінансування у довгострокову політику розвитку регіону, активізації транскордонної співпраці на рівні місцевих громад та інституалізації форм партнерства між державними і недержавними структурами.
