16 травня 2025 року на базі Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ (ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ) відбулася XIX Закарпатська наукова студентська конференція. Захід традиційно приурочують до Дня науки й проводять щороку в травні. Мета конференції — сприяти професійному розвитку студентів закладів вищої освіти та розширенню фахових зв’язків. Цьогоріч участь у ній брали 49 студентів, які представили 50 наукових доповідей. Робота конференції проходила у восьми секціях. Кафедра історії та суспільних дисциплін була представлена у двох із них: «Історія І – Особливості локальної історії радянської доби» та «Історія ІІ – Соціальна історія». Конференція також слугувала першим етапом відбору до XXXVIII Національної наукової студентської конференції, що відбудеться навесні 2027 року.
У секції «Історія І – Особливості локальної історії радянської доби» свої дослідження презентували шість учасників. До складу журі увійшли: габілітована докторка історичних наук Барбара Банк (голова секції, Католицький університет імені Пейтера Пазманя, Комітет національної пам’яті), д-р Єлізавета Молнар Д. (секретар секції, ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ), д-р Матей Арон (Комітет національної пам’яті), д-р Ласло Поллоі (Дебреценський університет), д-р Левенте Пюшпекі (Дебреценський університет), д-р Ібоя Самборовскі Нодь (ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ), проф. д-р Жужанна Варга (Будапештський університет імені Лоранда Етвеша), габілітована докторка Наталія Вароді (ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ).
Беттіна Бакша виступила з доповіддю на тему «Політика пам’яті СРСР на Закарпатті» (науковий керівник – д-р Наталія Вароді). Предметом її дослідження є механізми впливу Радянського Союзу на формування колективної історичної пам’яті у період після 1945 року. Норберт Бенкев презентував роботу «Спогади закарпатських угорців – учасників радянсько-афганської війни» (наукова керівниця – д-р Ібоя Самборовскі Нодь). Сільвестер Іжак представив дослідження «Історія будівництва Теребле-Ріцької гідроелектростанції (1949–1956)» (науковий керівник – д-р Наталія Вароді), підготовлене на основі раніше не досліджених архівних джерел. Агота Папп виступила з доповіддю «Совєтизація Петрова (1944–1953)» (наукові керівниці – д-р Єлізавета Д. Молнар та д-р Маріанна Марушинець), у якій на підставі архівних матеріалів та глибинних інтерв’ю проаналізовано особливості радянізації населеного пункту: явище «маленького роботу», колективізацію, становище церкви. Жанетт Шандор представила роботу «Родини села Чомонин у тіні „маленького роботу”» (наукова керівниця – д-р Єлізавета Д. Молнар), присвячену примусовому вивезенню угорських чоловіків у листопаді 1944 року. Почесним гостем секції був докторант Будапештського університету імені Лоранда Етвеша Жолт Горват, який представив доповідь «Роль соціалістичних освітніх програм у процесі глобальної зміни еліт».
Підсумки секції:
- 1 місце – Жанетт Шандор
- 2 місце – Сільвестер Іжак
- 3 місце – Норберт Бенкев
Спеціальна відзнака – Агота Папп
У секції «Історія ІІ – Соціальна історія» виступили вісім учасників. До складу журі увійшли провідні місцеві та угорські історики: д-р Юрій Чотарі (ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ), д-р Юрій Данч (ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ), проф. д-р Клара Папп (Дебреценський університет), проф. д-р Габор Ердевді (Будапештський університет імені Лоранда Етвеша), д-р Пейтер Форішек (Дебреценський університет), д-р Ференц Молнар (ЗУІ ім. Ференца Ракоці ІІ), д-р Йожеф Шаллаі (Ніредьгазький університет).
Першим виступив Іштван Вереш (науковий керівник – д-р Ласло Браун), який у своїй доповіді проаналізував обставини останнього дворянського повстання 1809 року в Угочанському комітаті, зокрема заворушення, що виникли під час військових навчань. Наступним доповідачем став Бейла Балог (науковий керівник – д-р Барнабаш Кейс), який представив міждисциплінарне дослідження (типологічний та рентгенологічний аналіз) меча Х століття, знайденого в селі Соломоново. Еліза Гіді (науковий керівник – д-р Юрій Данч) розповіла про перебіг епідемій чуми в Угорщині XVIII століття у контексті національно-визвольної війни Ракоці та останньої загальнонаціональної епідемії. Мілан Горват (науковий керівник – д-р Юрій Чатоші) присвятив свою доповідь історії шляхетського роду Керепеці з комітату Береґ, представши увесь життєвий шлих родини від його походження у XIII столітті до зникнення у XVII столітті та проаналізувавши земельні володіння і кар’єрні здобутки представників роду. Агоштон Радванскі (науковий керівник – д-р Імре Сакал) репрезентував історію пам’яті закарпатських угорців у пресі після Першого Віденського арбітражу. Вівієн Товт (науковий керівник — д-р Федір Молнар) виступила з дослідженням Північно-Східної Угорської залізниці, зокрема другорядної лінії Ніредьгаза–Ужгород, її законодавчого підґрунтя, історії будівництва та пов’язаних із ним труднощів. Фаховий тон роботі секції додали виступи двох докторантів Будапештського університету імені Лоранда Етвеша: Аннамарія Асталош представила доповідь «Структура і зміст записів цивільних шлюбів (1895–1918) на прикладі реєстраційної книги округу Вилок», а Пейтер Вереш – «Що приховувало горище маєтку Геренді? Збереження цінностей та пошук джерел у XIX столітті».
Підсумки секції:
- 1 місце – Мілан Горват
- 2 місце – Еліза Гіді
- 3 місце – Бейла Балог
Спеціальна відзнака – Мілан Горват
До Національної наукової студентської конференції пройшли: із першої секції – Сільвестер Іжак та Жанетт Шандор, із другої секції – Еліза Гіді та Мілан Горват.
Мілан Горват і Жанетт Шандор,
студенти спеціальності «Історія»
