Кафедра історії та суспільних дисциплін
Контакти
Поштова адреса: 90200 Берегово, пл. Кошута, 6. Закарпаття, Україна, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II, кафедра історії та суспільних дисциплін
Телефон: +380-31-41-4-29-68, ячейка 138 (для міжнародних дзвінків), 8-241-4-29-68, ячейка 138 (для міжміських дзвінків)
Факс: +380-31-41-4-29-68 (з-за кордону)
E-mail: tortenelem@kmf.uz.ua
Коротка історія кафедри
Кафедра історії та суспільних дисциплін Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ була створена 1998 року. Кафедра навчає студентів на спеціальностях «історія-географія», «історія-англійська мова» та «історія-угорська мова». З 2008 року розпочалася підготовка студентів за спеціальністю «історія». За цією спеціальністю також відбувається підготовка на заочному відділенні та відділенні післядипломної освіти. Викладачі кафедри читають дисципліни на всіх спеціальностях інституту, оскільки крім фахових дисциплін, також викладають загальні предмети (Історія та культура України, Історія та культура угорського народу, Філософія). Для студентів-істориків кафедра проводить педагогічну (у загальноосвітніх школах, гімназіях та ліцеях Закарпаття) та виїзну практики. Археологічна практика (розкопки та збір матеріалу) відбувається в різних місцевостях нашого краю. Музейна та архівна практики відбуваються на базі Музею Берегівщини, а також музею та архіву Закарпатської реформатської церкви.
Науково-педагогічний склад кафедри
| Працівник | Посада | Науковий ступінь, Вчене звання |
|---|---|---|
| Чотарі Юрій Юрійович | професор | кандидат історичних наук, доцент |
| Браун Ласло Ласлович | доцент | доктор філософії з галузі історичні науки |
| Варга Роберт Андрашович | старший викладач | PhD |
| Вароді Наталія Федорівна | професор | доктор історичних наук, габілітований доктор, доцент |
| Гіреш-Ласлов Корнелія Каролівна | доцент | доктор філософії з галузі знань суспільні науки |
| Данч Юрій Яношович | доцент | доктор філософії |
| Демиденко Юрій Едуардович | професор | кандидат історичних наук, ст. наук.співробітник |
| Добош Олександр Олександрович | старший викладач | |
| Дорчі Кароліна Дюлівна | старший викладач, науковий співробітник | |
| Кейс Борнобаш Гейзович | доцент | доктор філософії з галузі етнографічні та культурно-антропологічні науки |
| Кулаковський Олександр Миколайович | асистент | Доктор філософії |
| Мандрик Іван Олександрович | професор | доктор історичних наук, професор |
| Маринець Надія Василівна | доцент | кандидат філософських наук, доцент |
| Марусинець Маріанна Михайлівна | доцент, старший науковий співробітник | Кандидат філологічних наук, старший дослідник |
| Марусич Ерік Сергійович | асистент | |
| Молнар Д. Єлизавета Олександрівна | завідувач кафедри, доцент | доктор філософії з галузі гуманітарні науки |
| Молнар Федір Федорович | заступник завідувача кафедри, доцент | доктор філософії з галузі історичні науки, доцент |
| Пейтер Бернадетт Йосипівна | лаборант | |
| Рац Адальберт Йосипович | доцент | доктор філософії з галузі природничі науки, доцент |
| Резеш Йосип Йосипович | викладач-стажист | |
| Сакал Імре Імрейович | проректор, доцент | доктор філософії з галузі історичні науки, доцент |
| Самборовскі Нодь Ібоя Іванівна | доцент | кандидат історичних наук, доцент |
| Ткач Дмитро Іванович | професор | доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор |
Теми наукових досліджень кафедри історії та суспільних дисциплін
(2025–2029)
1.Дослідження життя та діяльності Тиводара Легоцького, опрацювання його археологічних записів – В результаті співпраці між Закарпатським угорським інститутом імені Ференца Ракоці II та Закарпатським краєзнавчим музеєм імені Тиводара Легоцького розпочався процес оцифрування археологічних записів та щоденників, написаних Тиводаром Легоцьким у другій половині 19 століття та на початку 20 століття. Оцифрування джерел взяли на себе співробітники кафедри історії та суспільних дисциплін інституту, поставивши собі за мету після оцифрування розпочати цифрове переписування щоденників та доповнення джерел пояснювальними примітками. Серед цілей є видання переписуваних щоденників з пояснювальними примітками як первинного джерела.
До обробки щоденників долучилися також студенти магістерської програми «Історія та археологія», що навчаються на кафедрі, і в рамках своєї дослідницької практики беруть участь у робочому процесі. У зв’язку з обробкою щоденників було оголошено тему на виконання курсової роботи.
Обробка щоденників відбувається в кілька етапів: після оцифрування спочатку планується переписати 4 томи джерел на комп’ютері, а потім доповнити їх пояснювальними примітками. Дослідницький проект розпочався у 2025 році, мета – обробка 1 щоденника на рік, отже, реалізація всього проекту триватиме до 2029 року.
В рамках дослідницького проекту ми плануємо щорічно проводити 1-1 науково-практичну конференцію, а також публікувати статті категорії Б та Scopus/WoS протягом 5-річного періоду. У листопаді 2025 року ми розпочнемо дослідницький проект з науково-практичної конференції, поєднаної з виставкою постерів, а до 2027 року плануємо підготувати рукопис першої та другої частин щоденників, а до 2029 року – рукопис третьої та четвертої частин. Наприкінці проектного періоду ми плануємо провести конференцію, поєднану з виставкою.
2. Прадавня історія території сучасного Закарпаття: міждисциплінарні дослідження – Тема запропонованого дослідження доісторії Закарпаття складається з двох використовуваних нами та взаємопов’язаних галузей наукових знань, археологічного та петрографічного-геологічного. Саме в цьому полягає міждисциплінарність наших досліджень. Відповідно, будуть проводитися і наші сумісні конкретні роботи в наступних напрямках. З одного боку, будуть продовжуватися дослідження більш сконцентровані саме на Закарпатті. Це будуть аспекти геохронології, археологічного контексту та використання різної кам’яної сировини на ключових стратифікованих пам’ятках палеоліту нашого регіону. При цьому, ці, на перший погляд, вузко регіональні дослідження будуть проводитись з урахуванням матеріалів палеоліту сусідніх територій Центральної Європи. Даний напрямок робіт буде насамперед відображений в запланованих статтях англійською мовою за кордонами України в часописах списків Scopus / Web of Science. З іншого боку, будуть продовжені наші дослідження ориньяку Карпатського басейну Сходу Центральної Європи з урахуванням даних з ориньяку Закарпаття. За цим аспектом наших досліджень планується, перш за все, публікація статті про ранній ориньяк Центральної Європи англійською мовою в одному з часописів списків Scopus / Web of Science та потім монографії «The Aurignacian in the Carpathian Basin of East-Central Europe»в одному з наукових центрів однієї з сусідніх на заході країн України.
3. Соціальний та мікроісторичнi підходи у дослідженні радянського періоду Закарпаття (1944-1991 pp.) – Зміна влади в 1944 році спричинила настільки глибокі структурні зміни на Закарпатті, що вони докорінно змінили соціальну, економічну, ментальну, конфесійну та мовну карту регіону. Під час радянського періоду, що панував тут з 1944 по 1991 рік, процеси, що відбувалися в той час, можна було відображати виключно з партійної, атеїстичної та інтернаціоналістичної точки зору, що значно спотворило як наративи, так і результати історичної науки. Для обговорення недавнього минулого цього особливого історичного простору не тільки однобічна наратива має право на існування, тим більше, що етнічний та конфесійний склад регіону в зазначений період був дуже різноманітним. Тому важливе значення мають усі джерелознавчі історичні дослідження, які вивчають соціальні сегменти епохи та за допомогою наукових методів розкривають мікроісторичну перспективу. Протягом майже півстоліття відбувалися настільки різноманітні та насичені процеси, що їх дослідження вимагає багато часу, особливо з огляду на розрізненість джерел та необхідність перевірки їх модифікованого змісту за допомогою контрольних джерел. Однак саме ця копітка робота дає можливість розкрити найважливіші аспекти радянського періоду, пережитого, насамперед, угорцями, які вважаються недержавним народом. За допомогою цих досліджень можна задокументувати характерні та особливі риси радянізації, які відбувалися не тільки на Закарпатті, а й на території колишньої УРСР. Останні можуть допомогти нам у сучасній інтерпретації культурних, конфесійних, національних та мовних процесів.
4. Дослідження церковної та соціальної історії в багатонаціональних локальних спільнотах Закарпаття – Метою дослідження є вивчення релігійних і суспільних процесів у сучасному розумінні закарпатського регіону через аналіз повсякденного життя, інституцій та культурної спадщини місцевих громад. Особливістю цього краю є те, що його багатонаціональне й багатоконфесійне населення історично, співіснуючи поруч, виробило власні моделі співжиття. До пріоритетних напрямів дослідження належить роль церков (римсько- та греко-католицької, реформатської, православної, юдейської конфесій) у збереженні колективної ідентичності, суспільно-організуючі функції релігійних інституцій, а
5. Біографія та генеалогічні дослідження на території Закарпаття – Біографічні та генеалогічні дослідження на території Закарпаття мають особливе значення, оскільки історія цього регіону відображає одну з найрізноманітніших культурних і політичних спадщин Центральної Європи. Метою таких досліджень є не лише реконструкція родинних історій місцевих громад, але й вивчення життєвих шляхів історичних постатей та впливових родин, які відігравали вирішальну роль у формуванні соціального, економічного й культурного життя краю. Особливої уваги заслуговують угорські дворянські родини, становлення української інтелігенції та економічний і культурний внесок єврейських громад.
Наукові біографії дають змогу реконструювати індивідуальні життєві історії, що розгорталися на тлі історичних зламів — змін державних кордонів, політичних режимів і економічних трансформацій. Паралельно генеалогічні дослідження дозволяють аналізувати суспільно-історичну роль дворянських, міщанських, інтелігентських та духовних родин, а також простежувати їхні зв’язки як у локальному, так і в ширшому центральноєвропейському контексті.
Опрацювання архівних джерел, метричних книг, тогочасної преси та приватного листування не лише збагачує колективну пам’ять, але й відкриває нові перспективи для вивчення соціальної мобільності та глибшого розуміння регіональної ідентичності. Такі дослідження виходять за межі простої документації індивідуального чи родинного минулого і роблять вагомий внесок у розвиток історичної науки, пропонуючи глибші інтерпретації політичних, етнічних і культурних процесів, що формували Закарпаття й Україну загалом.
6. Минуле Закарпаття в колективній пам’яті: перетин місцевих історій та національних дискурсів – Метою дослідження є з’ясування того, як минуле Закарпаття відображається в колективній пам’яті, з особливим наголосом на історіях місцевих громад та перетині їх з національними дискурсами. Регіон є особливо чутливим простором історичної пам’яті, адже зміна влади після Першої світової війни, нашарування чехословацького, угорського, радянського та українського політичних періодів, а також специфічна динаміка багатонаціонального суспільства суттєво вплинули на ідентичність та пам’ять місцевих жителів.