Урочиста промова Степана Черничка на церемонії вручення дипломів випускникам Університету Ракоці

Шановні Гості!
Шановні Колеги!
Любі Випускники!

Ми, люди, вважаємо себе розумними, раціональними та передбачливими, і в своїй пихатості впевнені, що винесли необхідний урок із подій, які вже увійшли в історію. Однак 24 лютого 2022 року, у четвер, на світанку світ прокинувся в нових реаліях: історичні події знову взяли гору, і в центрі європейського континенту розпочалися розбрат і братовбивство. Коли в дитинстві я слухав розповіді бабусі про бомбардування, про вогні «сталінських свічок», що освітлювали ніч, про мертвих солдатів, які лежали на вулицях, я не міг уявити, що колись і сам зможу сказати про себе: «Я жив на цій землі в часи такої зневаги до людського життя, коли вбивали не лише за наказом, а й з власної волі, з насолодою».

Є люди, які прагнуть увійти в історію, сіючи зерна воєнних конфліктів, руйнуючи й знищуючи. Натомість інші тихо й сумлінно виконують свою справу та пишуть історію, створюючи, будуючи й формуючи те, що рухає нас уперед. Коли у 1993 році, в перші роки становлення незалежної України, невеличка, часом наївна група угорських інтелектуалів та громадських організацій Закарпаття, сповнена рішучості й ентузіазму, ухвалила доленосне рішення – зробити перші кроки до розбудови мережі угорськомовної вищої освіти в регіоні, вона ще не підозрювала, що тим самим творить історію. Однак перші сторінки цієї історії були написані ще в 1994 році, коли в Берегові Ніредьгазький інститут розпочав реалізацію спеціальної освітньої програми. Завершенням цієї глави стала церемонія вручення перших дипломів у 1997 році. Перші випускниці – Андрея Бако, яка успішно здобула фах за спеціальністю «Початкова освіта», та Моніка Батка, яка отримала диплом за спеціальністю «Дошкільна освіта», – безперечно, назавжди увійшли в історію, адже саме вручення цих дипломів слід вважати офіційним початком розвитку системи угорськомовної вищої освіти в регіоні. Ще одна глава в історії закладу розпочалася у 1996 році, коли Закарпатський угорський педагогічний інститут пройшов державну атестацію та став самостійним закладом вищої освіти. Історичним моментом можна також вважати 2001 рік, коли Міністерство освіти України видало офіційний сертифікат про акредитацію, що засвідчив право навчального закладу видавати дипломи про вищу освіту. Іншою знаменною датою в історії нашого закладу є 20 червня 2001 року, коли відбулася перша церемонія вручення дипломів, під час якої випускниця спеціальності «Початкова освіта» Діанна Абрань отримала перший диплом, виданий інститутом як самостійним закладом вищої освіти в Україні. 2003 рік у нашій малій громаді вкотре ознаменувався історичними подіями, адже саме цього року заклад отримав назву Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II. Зміна назви, серед іншого, стала сигналом того, що освітній портфель закладу, який раніше фокусувався виключно на підготовці педагогічних кадрів, значно розширився. Згідно з обліковими журналами, першим дипломом в історії Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II була нагороджена Єлізавета Адам — принаймні саме так зафіксовано в архівних документах.

Однак насправді під час церемонії вручення дипломів перший документ про вищу освіту інститутської спільноти «Ракоці» отримала випускниця спеціальності «Історія-географія» Еріка Брековскі-Пушкаш, яка за свої досягнення в навчанні була нагороджена дипломом з відзнакою. Як ми бачимо і сьогодні, такі дипломи зазвичай вручаються насамперед. Наступною важливою подією в історії закладу стала зміна назви у жовтні 2025 року, коли інститут перетворився на Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці II, водночас змінивши свій правовий статус. І сьогодні ми зібралися тут, у старовинній будівлі, яка колись була центром правосуддя, – у колишній судовій залі колишнього палацу комітатського суду, – аби вкотре вписати нові розділи в історію закладу. Сьогодні, в історії нашого закладу, сторінки якої пишуться вже понад три десятиліття, ми вручаємо перші університетські дипломи. Разом із дипломами про вищу освіту, які вручаємо нині, загальна кількість виданих дипломів сягнула 4412. На моє переконання, це і є та історія, яку ми творимо разом із вами – шановні колеги, нинішні й колишні студенти. 36 молодих людей, які сьогодні отримують дипломи, подавали свої документи ще до інституту, однак у доросле життя їх уже проводжає університет. Сучасні університети стикаються з багатьма викликами: їм необхідно поєднувати навчальні, наукові, культурні та економічні завдання зі спадщиною минулого, вимогами сьогодення, міжнародним досвідом і національними традиціями, водночас формуючи в студентів здатність розв’язувати завдання, які постануть у майбутньому. Однак завдання університету полягає не в тому, щоб давати готові відповіді, а в тому, щоб установлювати стандарти – вчити, як залишатися людиною, навіть коли обставини ставлять це під сумнів. А нас, жителів Закарпаття, історія справді не раз піддавала таким випробуванням. Вірю, що сьогоднішні дипломовані не лише здобули професійні знання, а й унесли з собою глибоке відчуття відповідальності. Вони зможуть і наважаться ухвалювати важливі рішення, діяти та відстоювати свою позицію.

Вітаю вас, шановні випускники, і бажаю, щоб ви не зупинялися на досягнутому, продовжували творити історію власного життя та історію нашої громади, щоб у майбутньому вам не довелося соромитися своїх вчинків. А до того часу ми з нетерпінням чекаємо, коли історичні події вщухнуть і настане мить, коли на нашій Батьківщині знову запанує мир.

Дякую за увагу!

Ця стаття також доступна наступними мовами
• Magyar