В Університеті Ракоці відбулася міжнародна мультидисциплінарна конференція
1 січня 2025 року стартував міжнародний проєкт HUSKROUA Language APL «Подолання мовних бар’єрів у громадському житті прикордонних регіонів», ключовим партнером якого є Благодійний фонд «За Закарпатський угорський університет» (БФ «ЗУУ»). Основною метою реалізації проєкту є формування та розвиток мовного різноманіття у транскордонних регіонах, розташованих поблизу кордону між Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Україною. Підсумкове засідання учасників проєкту та конференція відбулися 25–26 листопада на базі Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II.
Офіційне відкриття конференції відбулося 25 листопада.
Першим присутніх привітав ректор Університету Ракоці Степан Черничко, який у своїй промові наголосив, що пишається тим, що університет є не лише місцем проведення конференції, а й активним учасником проєкту.
Позаду нас – цікавий період, який збагатив кожного з нас цінними знаннями. На мою думку, найважливішим є те, що наша спільна з колегами робота має не лише теоретичне, а й практичне значення,
– додав він.

У своїй урочистій промові директорка БФ «ЗУУ» Тюнде Товт коротко охарактеризувала події та значення минулого періоду, нагадала про основні завдання проєкту «Подолання мовних бар’єрів у громадському житті прикордонних регіонів», наголосила на важливості подолання мовних бар’єрів та розповіла про законодавче врегулювання, підґрунтя цього питання та його значущість на території Закарпаття.

Мовна безбар’єрність на перший погляд може здаватися абстрактним науковим терміном, проте насправді – це надзвичайно проста концепція. Двомовні таблички, написи, інформаційні листівки допомагають нам орієнтуватися в середовищі – у сфері охорони здоров’я чи послуг, коли ми намагаємося вирішити свої питання в різних установах у багатомовному суспільстві, або коли можемо отримати необхідну інформацію в засобах масової інформації рідною мовою, що значно полегшує наше повсякденне життя,
– звернув увагу консул Консульства Угорщини в Берегові Ласло Віда.

Потім у форматі відеозвернення присутніх привітала депутатка Європейського парламенту Вікторія Ференц.
Для нас, угорців Закарпаття, мова є не лише засобом комунікації, а й основою нашої культури, силою, що об’єднує нашу спільноту. Тому для нас вкрай важливо, аби наша рідна мова була присутня в публічному спілкуванні, освіті, під час виконання адміністративних процедур та в культурному житті – усе це для того, аби ми могли вільно користуватися нею на нашій батьківщині в усіх сферах життя,
– зазначила вона.

Потім слово взяв голова Європейського об’єднання територіального співробітництва з обмеженою відповідальністю «Тиса» Оскар Шестак, який наголосив:
Ми, жителі Угорщини, перебуваємо у привілейованому становищі, адже можемо спілкуватися угорською мовою з громадянами таких країн, як Словаччина, Румунія та Україна, тоді як для тих угорських громад, які проживають по той бік кордону, питання використання рідної мови є суперечливим і складним у повсякденному житті.

Голова Ради області Сатмар Чаба Потокі провів паралелі між становищем угорських меншин у Румунії та Україні, додавши, що однією з найважливіших цілей цього проєкту є збереження угорської мови для майбутніх поколінь.

Усунення мовних бар’єрів – це не просто один пункт проєкту, а безперервний процес, який постійно змінюється, і ми докладаємо зусиль, щоб забезпечити мешканцям нашого міста комфортне життя та можливість зберегти власну ідентичність,
– зазначив міський голова Берегова Золтан Бабяк.

Після вітальних промов відбулася церемонія нагородження, під час якої організатори відзначили тих громадських діячів, які своєю працею, відданістю та власним прикладом сприяли популяризації багатомовності у підприємницькій, громадській, освітній та інформаційній сферах. Ректор Університету Ракоці Степан Черничко, директорка Науково-дослідного центру імені Годинки Антонія Корнелія Гіреш-Ласлов та директорка БФ «ЗУУ» Тюнде Товт вручили нагороди телеканалу «TV21 Ужгород», Великодобронському ліцею, органу місцевого самоврядування Солотвинської ОТГ, магазину «Franklin’s Store» та кав’ярня «Cafe Fratelli».
Після урочистого відкриття відбулися пленарні доповіді. Першим доповідачем став мовознавець з Університету Ювяскюля (Фінляндія) Петтері Лайхонен, який ознайомив присутніх з особливостями функціонування двомовності у Фінляндії, що передбачена конституцією країни. Слідом за ним свою доповідь на тему «Зміни в мовному законодавстві та перспективи мовної доступності на Закарпатті» представив Степан Черничко.
У другій половині дня керівниця відділу наукових досліджень Угорського університету Sapientia в Трансільванії Анжела Сорбан у своїй доповіді розглянула питання мовної дискримінації та мовної доступності. Викладачка Університету Костянтина Філософа в Нітрі Ільдіко Ванчо ознайомила присутніх зі становищем мов меншин у Словаччині. А викладач цього ж університету Іштван Козмач доповнив думки колегині цікавими тезами, представленими у доповіді на тему «Маленькі мови, маленькі народи: візуалізація мов та аудіалізація спільнот у контексті багатомовності та мовних прав».
26 листопада учасники обговорили питання мовної доступності у чотирьох секціях.
Реалізація проєкту відбувається за підтримки Європейського Союзу в рамках програми «Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027».

Аніта Курмай



























